Номер Два зацкавив нспектора з першого погляду. В цьому парубку було щось таке, потойбчне, незрозумле звичайним людям. Стикаючись по робот з рзномантним контингентом, Тору бачив щось схоже на обличчях ветеранв, як багато чого пережили. Тльки тут це все було значно сильншим. Мимовол складалося враження, нби насправд йому рокв пд сорок. Так люди закам'янли душею. Розтопити хн серця надзвичайно складно, якщо узагал можливо. х не проймеш тортурами або психологчним тиском - для них це вже пройдений етап. Так люди вигорають зсередини. Мало хто з них залишаються особистстю. Бльшсть на решту життя перетворюються на прост ляльки, яких уже нщо не цкавить, як замкнулися на якомусь одному момент, й переживають його знову й знову. Доки не покнчать з життям самогубством, або не пдуть 'виправляти грхи'. Живими залишаються лише одиниц, яким довелося змнитися всередин. Пристосуватися до нових умов, аби не просто вижити, а жити. ось так люди уже були дйсно страшним суперником. м уже нчого втрачати, вони багато вмють, здатн на все. З такими слд поводитися дуже обережно. Вони можуть бути примними спврозмовниками, спокйно займатися своми справами, майже нчим не вдрзнятися вд нших людей. Тльки легке божевлля пдтриму хнй вогонь життя. Але одного необережного слова, вчинка, навть просто випадково побачено картинки може бути достатньо, аби вони перетворилися на бездушного ката, чи маняка. бачити такий вираз на обличч дитини було дйсно страшно. Навть самому Тору, якого теж вдносили до ветеранв.

Операцю з розшевелювання парубка розробляли не довго - потрбний досвд у хньо команди вже був. Трохи складнше було пдготувати усе задумане. Втм, тут об'кт сам допомг свом спостергачам, влаштувавши тренування напоказ. Тору навть подумав, що той помтив хнй нтерес, але бльше няких натякв хлопець м не давав, тому вони продовжили. Одночасно з цим до спостереження пдключилися аналтики, збираючи нформацю про стиль його роботи.

одразу ж вилз перший секрет: хлопець явно не любив ближнй бй, користувався абсолютно незнайомим типом збро. На вигляд вона нагадувала пстол для лицарв, от тльки стрляла не один, не два рази. За непрямими ознаками аналтики зробили висновок, що деяк жител матку вже встигли близько познайомитися з цю зброю. Ще одним цкавим вдкриттям стало використання найрзномантнших пасток. Все вказувало на те, що хлопець може виявитися не просто вуличним забякою, а серйозним воном. От тльки його стиль був абсолютно незнайомий спецалстам. У сутичц з ним будь-який дуелянт мав мало шансв на перемогу. в той же час було добре видно, що вн стримуться. Навть при фзичному контакт з свом суперником вн на мить завмирав, нби обираючи варанти дй. Це не могло бути недосвдченстю, накше б вн програв хоча б один бй з проведених. Натомсть вн намагався використовувати уже продемонстрован йому прийоми, або схож, сплтаючи з них новий стиль. Саме так, вн на ходу пристосовувався до нових умов. якщо на початку тренування аналтики ще могли помтити щось нове, то пд кнець перед ними стояв просто надзвичайно досвдчений боць.

У зв'язку з цим, другу фазу плану довелося скоригувати, навть пдставити мсцевих забяк. Провокаця вдалася на славу, давши привд наставниц забрати порушникв у лазарет, де наглядати за об'ктом було значно простше. В той же час до матку навдалися нш спецалсти, як зумли вилучити зброю для дослдження. Якщо все пройде добре, то вони навть встигнуть повернути цей багаторазовий пстоль на мсце ранше, нж його власник покине лазарет.

тут в план втрутилася третя сила. Точнше Третй. На сам план це няк не впливало, але тепер у них з'явився реальний привд затримати об'кт на будь-який, потрбний для дослдження час. А якщо як слд обграти ситуацю, то це дасть навть бльше бонусв, нж сама операця, повнстю розв'яже м руки. Ще б пак: хтось напада на людей, а вони мають це гнорувати?! Та нколи! Потрбно ретельно усх переврити, обшукати кожен будинок, опитати кожного жителя Академ... А що це у вас за пдозрлий предмет? Ми його вилучамо на час слдства! Так, саме це вони зроблять. Ну а якщо все пде, як задумано, то Другий сам захоче пдключитися до слдства, допомагаючи вистежувати нших!

– Е...
– перебив роздуми нспектора хнй штатний криптограф.
– Пане нспектор, тут повдомлення.

– Повдомлення? Кому?

– Здаться - нам.
– пробелькотв спецалст, протягуючи блокнот.

Тору подивився на щойно зроблений переклад обмлв. Напис всередин означав: 'Тут буде бомба.'

***

'Помилка симуляц'

Ддько! Це не пдходить, це теж... А це? Та що ж з ними не так?!

Я уже цлу годину намагався вдновити пошкоджений файл, в якому збергалася базова верся трупера. Тобто без збро, навсного обладнання та програмного забезпечення. Як вс файли цефв, вн представляв собою об'мний образ майбутнього виробу. На перший погляд нчого складного, будь-який достатньо потужний комп'ютер мг би обробити таку модель. Але вся справа у способ збергання тако нформац, адже деталзаця там де на рвн молекул, а в деяких випадках - навть атомв! Як збергати дан про об'кт, структура якого складнша за структуру самого комп'ютера? В оригнальному вигляд один тльки носй тако нформац буде в кльканадцять разв бльшим за сам вирб. А що, як доведеться будувати не дрона, а космчний корабель? Тут уже някий комп'ютер не допоможе.

Цефи знайшли вихд. Вони використовували спецальну програму-архватор, яка шукала однаков елементи конструкц, запам'ятовувала х, надавала цьому елементов код вставляла його в образ. Цей код мстив у соб основн характеристики елемента, використовувався у моделюванн роботи виробу. Що бльше однакових елементв у образ, то менше вн буде займати мсця псля архвац. Вона ж виступала гарантю, що сторонн особи не зможуть прочитати зашифрован файли. З ц ж причини працювати з цльним об'ктом можуть лише дйсно потужн комп'ютери, а мен доводиться витягувати ц елементи по одному, або обходитися спрощеною моделлю. Все прекрасно, поки ус елементи були на мсц. Але пд час переносу архв отримав значн пошкодження, одна з частин просто зникла. Як на зло, це виявилася взитна картка усх труперв - щупальця. Точнше навть не сам щупальця, а порядок розташування хнх фрагментв. Добре, що я в загальних рисах знаю, як вони влаштован, хоча помучитися з правильною х конфгурацю все одно доведеться.

'Помилка симуляц'

Так, демо по порядку: нейропровд, енергопроводи, мускулатура, сенсорика... Все на свох мсцях. Тод чому воно не вдгукуться на команди? Якщо я не поверну труперам хн кнцвки, то про власну армю можна буде забути. Що ж робити?

– Кейнс Масаке?
– вирвав мене з роздумв незнайомий голос.

– Так.
– повертаюся на звук бачу перед собою одного з клрикв.

– Йдть, будь-ласка за мною.

Отако! Невже мене зумли вирахувати? Це дуже погано. Хвилинку, а якщо... Ну все правильно: пдставу з ученицями схоже влаштували вони, а поки я тут сидв - викрали макет пстолета намагаються розбратися в принцип його роботи. Ну розбирайтесь, розбирайтесь, поки я його не спалив. Мж ншим вставляти бомбу туди зовсм не обов'язково. Мен достатньо навть самого матералу корпусу, аби перетворити грашку на гранату. якщо мен щось не сподобаться, церковники вмить позбудуться свох експертв. А поки вони поводяться чемно - буду вдповдати м взамнстю.

Мене провели в кабнет директриси. На самй меж чутливост сенсорв вдчуваю складну структуру, що тягнеться по стнах та стел уздовж всього нашого маршруту. Хочуть мене упймати? Дуже нерозумно з хнього боку. Навть якщо м вдасться мене вирубити, контроль на себе взьме НК, а вн з ворогами церемонитися не буде. Ддько, як же мен зараз не вистача групи прикриття!

В кабнет уже знаходилася уся наша компаня ... Навть не знаю, як правильно описати цю людину. Перше, що спада на думку - кардинал Ршель. Н, нехай буде просто Кардинал. Вдягнутий у таку ж сутану, як нш церковники, тльки червоного кольору, вн разюче вдрзнявся манерами вд свох пдлеглих. Це вдчувалося в усьому: осанка, жести, млка ммка обличчя... Ще клька деталей, образ був би повним. тльки прискорене серцебиття, потовидлення та зниц очей вказували на його хвилювання. це добре. Якщо побоються, значить шанси у мене .

Уклонившись чи то Директрис, чи то спин Кардинала, служитель покинув кабнет.

– Ось мй особистий слуга - Масаке Кейнс.
– представила мене Лашура.

– як же такий молодий хлопчик зумв пробитися у королвську прислугу?
– поцкавився Кардинал, пильно вдивляючись мен в оч.

– Вас цкавлять детал його кар'ри, чи розслдування нциденту?

– Пробачте мен мою прискпливсть, але в таких справах дрбниць не бува.
– пояснив Кардинал, не вдводячи вд мене погляду.

– Пане нспектор, не вдволкайтеся.
– поквапила його Директриса.