Шрифт:
XII
А Плетенецький Єлисей потужно Успенія святого «хліб духовний» Хранив і боронив. Стояли дружно Ченці та козаки за чин церковний, За ту благочестиву древню віру, Котра нічого більш не вимагає, Як пліндрувати всякого невіру І кожного, хто лишні гроші має, Та з єзуїтами й ляхами накладає. XIII
Поглядує на нього Оборницький З-за кубка срібного, мов лис хвостатий, Не знає, що сказати пан Брольницький, Посел, на розум дуже небагатий. «Вельможний пане мій архімандрите!– Озвавсь речник.
– Не час про те гадати, Як нам «хліби духовні» поділити, і По правді «столиці» пороздавати І надбане з мирян добро попаювати.
XIV
Не час і не пора: бо з-за Дунаю Погрожує, мов Божий суд, руїна І нашому, і Дніпровому краю… Заллється полом'єм вся Україна, Почезнуть села й городи з церквами, В монастирях медів не будуть пити, І там, де ми бесідуємо з вами, По пустках сови тільки будуть вити Проміж німих могил свої пісні квилити».–
XV
«Сіль на язик тобі! Печина в зуби!– Гукне старий чернець, рудий і сивий, Обтерши чорною полою губи.
– Що се нам лях провадить нечестивий?» І, мов дрімучий бір, заколихались Чернечі голови під намітками, У пеклі тканими. Ченці шептались Один з одним, немов дуби з дубами Або розпатлані вночі відьми з відьмами.
XVI
Ворожий дух між Руссю і ляхами, «Лукавий» дар гнилої Візантії, Владикував над ницими умами І в душах покріпляв інстинкти злії. За кубками солодкими сиділи, А д' серця кров недобра приливала, І, мов вовки, із-за пеньків гледіли… Гостей така ж ненависть розбирала, А шляхта молода аж шабельки стискала. XVII
Один речник, як місяць понад хмари, Угору над темнотою здіймався. Достав з кишені срібні окуляри, Надів, блиснув і мовчки осміхався. Йому Брольницький подає цидулу, Інструкцію рекому королівську, Читає він, почавши з артикулу Про ту спасенно-мудру власть попівську, Що вміє козака гнуздати мацапуру. XVIII
«Від оних давніх літ, як прилучилась З Литвою Русь до польської корони, Печорська лавра славою покрилась… [85] Течуть людей до неї міліони, Щоб там мощам подвижницьким молитись, Дарами штити всечесне Успеннє, Святими молитвами просвітитись, Прийняти від гріхів душі спасенне, А тіла з тяжких недугів ісціленнє. XIX
85
– У XVI-XVII ст. Києво-Печерська лавра була одним із центрів науки і культури на Україні. Протистояла унії. В 1615 p. було відкрито друкарню, а 1631 p.- школу. У цих закладах працювали П. Беринда, А. Кальнофойський (автор праці «Тератургима» з додатком плану Києва і Лаври) та ін.
ХХ
…