– Дякую, я краще пду.
– одразу ж затараторила наставниця, нби й не було пвгодинного допиту.
– Не буду вас вдволкати.

– Чекаю вас завтра на доповдь.

Дочекавшись, доки вона вийде, нспектор дстав чистий аркуш став щось писати на ньому. Сторонньому глядачев, якби вн якимось неймоврним чином зумв потрапити в кмнату, могло б здатися, що чоловк просто водить сухим пером по паперу, але це було не так. Це був один з секретв Свято земл, на якому трималася хня агентура. Не вс повдомлення можна передавати через люзорн артефакти. Яким би складний не був пристрй - сигнал завжди можна перехопити розшифрувати. Лише папр вм як слд збергати секрети. Оброблен спецальним чином, так листки могли мстити в соб одночасно клька рзних повдомлень, залежно вд х комбнац мж собою, мг змнюватися сенс на писаного. Проявити ж так листи можна було тльки в центральному храм, нде бльше.

'Головний нспектор Тору. Попереднй аналз. Слдв об'кту, окрм вищезгаданих, не знайдено. Вдхилень вд стандартних реакцй персоналу не виявлено. Помчено присутнсть стороннього, який може бути пов'язаний з об'ктом. Опис з слв очевидця додаться. Чекаю рекомендац та прошу дозволу перейти до позапланово переврки персоналу та спостереження за учнями. Варант пересилки листа: 2-13-45.'

Написавши поверх пустого листка клька незначних повдомлень, чоловк запечатав свиток почепив його на лапку одного з голубв, що сидли у клтц по той бк вкна. Випустивши маленького кур'ра, нспектор нарешт змг як слд оглянути видлен йому апартаменти.

На вдмну вд кмнати Рей, це була повноцнна оселя з свом кабнетом. Обстановка не те щоб шикарна, але навть монаршу особу сюди привести буде не соромно. Прикинувши приблизну вартсть оздоблення одн кмнати, нспектор незадоволено нахмурився. У бюджет Академ цього року не було видлено коштв на ремонт гуртожитку. Треба буде направити когось з помчникв, нехай знайде джерела фнансування - може ще десь так 'ремонти' вилзуть. Хоча що тут думати, так зрозумло, що хтось з учнв постарався. Звсно, якщо це буде компенсаця - то на такий випадок можна заплющити оч, але якщо виявиться, що псля тако 'благодйност' хтось з майбутнх лицарв отримав привле або замовчування свого проступку - ось тут уже виникнуть питання до Директриси.

Всвшись у крсло, Тору ще раз обдумав почуте. Королева Лашура вдома тим, що дуже прискпливо набира соб команду: Кайя Фуран встигла заробити соб репутацю ще до закнчення навчання, Вах Ханл вона наблизила до себе задовго до того, як про винаходи стало вдомо, тепер пожина плоди чужо популярност... Ус вони лицарями. Якщо продовжити лню, то цей хлопець повинен бути обдарованим. Вже одного цього достатньо, аби королева ним зацкавилася. Але щось пдказувало нспектору, що це ще не все, що якусь деталь вн упуска. Може фктивний статус слуги? Н, тут щось нше. Та й з слв наставниц Мзай вн поводиться надто дивно: постйно все роздивляться, тиняться без дла, нчого не каже, нби... Нби чогось чека. Або щось шука. Треба буде завтра з ним поговорити. А зараз вн займеться тим, за чим вн прихав сюди - нспекцю.

***

Як любив верещати один персонаж: Ябба-Дабба-Ду!!! У мене вже 98% розгорнутих систем! А треба було всього лише скинути дефектн елементи - ту саму куртку, вдростити х заново. Всм вдомо, що будувати з нуля простше, нж ремонтувати, що складнший проект, то бльшою буде така рзниця. В стор навть був випадок, коли прекрасний атомний пдводний човен не пшов у серю лише тому, що хтось забув у реакторному вдску гайковий ключ, а щоб дстати його - треба було розбрати мало не половину човна. З мною все значно складнше. Це як запуск супутника: якщо якийсь дефект першо ступен ракети, то простше буде помняти ракетоносй, нж усувати недолк прямо на стартовому майданчику. Особливо коли ракету вже заправили...

– Ось так?
– вирвав мене з блаженства голос Кай, яка саме намагалася пдловити мене тренувальним мечем.

– Н. Жорсткше. Бльше сили.

– А не бошся, що я зроблю тоб...

– Що?

Кайя почала щось лепетати, а я стояв лупав на не очима, не розумючи н слова. Тепер я розумю Лашуру, яка постйно зависала пд час мого допиту. Як я вже казав, мсцева мова збрною вд японсько, з невеликими додатками вд китайсько та англйсько. Мй перекладач прекрасно себе показав пд час бесд на загальн теми, але на цьому його переваги закнчувалися. У мене тупо не було спецалзованих словникв. Щоб нормально сплкуватися, мен потрбен повний курс мсцево мови, починаючи з самих азв. мен начхати, як я буду виглядати серед малеч! з власною письменнстю ситуаця ще грша: я не вмю читати. Взагал! Тутешн письмо, як виявилося, узагал не ма такого поняття, як алфавт! Все записують роглфами! Навть перекладач не мг нчого вдяти. Добре, що хоч з числами розбрався швидко, та на цьому мо успхи й закнчилися. Схоже доведеться всерйоз зайнятися наукою, поки ще можливсть.

– Ай!

– Не вдволкайся. Забуть про паузи. Забудь про розмови. Зупинка в бою - смерть.

– Ось так?

Кайя знову кинулася на мене. Вже звична зв'язка по три-чотири удари, нод доповнена якимось капосним прийомом, вона знову розрива дистанцю. Я ж, вдбивши атаку, перекидаю нж у лву руку, спокйно дстаю пстолет стрляю й в голову. Помчаю, як вд звуку пострлу здригнулися працююч в саду двйнята, що крадькома спостергали за нашим тренуванням.

– Фе! Що це за гидота?!
– вигукнула Кайя, не випустивши однак меч з рук.

– Це тво мзки. Ти вдйшла. Я дстав зброю. Прострелив тоб голову. Тепер розумш?

– Пстол застосовують перед бом, щоб вдгнати другого лицаря!
– видала двчина завчену фразу, розплющивши нарешт оч.

– Дурниц. Я не лицар. Я не солдат. Зараз я вбивця. Я тебе вбив. Пду вбивати Лашуру.

Роблю вигляд, що розвертаюся до матку, т ж мит мен на голову опускаться бамбукове лезо меча. Блокую його свом ножем за сантиметр вд голови.

– Не смй!

– Нарешт. Ти зрозумла.

– Що я мала зрозумти?