***

– А у вас тут весело, як я бачу.
– зазначив нспектор Тору, спостергаючи за постраждалими ученицями, як саме добиралися до гуртожитку з госпталю.

– Не те слово.
– буркнула наставниця Мзайя, з незадоволенням поглядаючи на сво нове начальство.

Пропозиця королеви Лашури була для наставниц як снг посеред лта. Зазвичай аристократи намагаються тримати свй персонал якнайдал вд не, а тут такий шанс! Оцнивши ситуацю з усх бокв, Мзайя не знайшла няких пдводних каменв. Але спльна трапеза одразу ж розставила усе по свох мсцях. Хлопець показав себе грубим невихованим. Не дивно, що Лашура захотла провчити нахабного пдлтка. Наставниця була людиною з великим серцем, просто не могла вдмовити маленькй двчинц у такому проханн. Тому в голов одразу ж виник хитрий план, як пробити шкаралупу незворушност хлопця, змусити його показати свою суть.

Не вийшло. Пдлток з кам'яним серцем та залзними яйцями вперто гнорував ус натяки, й продовжував робити те, що йому було наказано, а коли Мзайя виршила застосувати силу - швидко розрвав дистанцю, зникнувши у вентиляц банного комплексу. Довелося йти на пошуки вткача. робити це голяка, аби продовжити з того мсця, на якому вони зупинилися. А те, що можуть побачити - дрбниц!

знову невдача! Спритний парубок раз за разом виплутувався з усх пасток. Не зважаючи на зрван плани, Мзайя швидко зорнтувалася пдключила до свох розваг учениць. Багатьом така забава сподобалася, незабаром конкурс 'Спймай Кейнс' завоював симпат бльшост. Але в самий розпал веселощв Директриса викликала до себе, потм клька годин визврялася. й пригадали абсолютно все, починаючи вд зваблювання наставникв закнчуючи матеральними збитками. Мзайя спробувала було вдхреститися, мовляв, нхто не постраждав, няких збиткв нема... Та що довше тривала ця розмова, то бльше з'являлося перших, других. Пд кнець наставниця уже фзично вдчувала жагу кров вд Директриси. А тут ще й, як на зло, приперлася делегаця вд Церкви! Мзайя уже подумала, що зараз почнуть вбивати. Початок екзекуц зрвав головний нспектор Тору, зайшовши до кабнету й передавши Директрис грамоту. Невисокий, пдтягнутий чоловк середнього вку у церковнй ряс виглядав звичайним клерком, от тльки колючий погляд няк не дозволяв оточуючим розслабитися.

Переглянувши документ, Директриса була готова от-от пдняти скандал з несподваним гостем, але зачепилася поглядом за головну бль Академ дуже недобре посмхнулася. Швиденько махнувши свй пдпис, вона повернула грамоту власнику, попросила Мзайю показати Академю хньому гостев.

– часто учн так забавляються?
– поцкавився нспектор, проводжаючи поглядом черговий рейс носилок до лазарету.

– Н, зазвичай хн розваги дещо ншого роду.

– Може правильнше сказати - Ваш розваги?

Мзайя нахмурилася. Звдки вн мг це знати? Директриса нчого при ньому не казала, а слухи до нього так швидко дйти не могли. Хба що вн УЖЕ знав про це, ще до свого призду. Значить передчуття не обмануло - цей 'нспектор' не такий простий, яким здаться на перший погляд.

– Я хочу бути в курс усх Ваших 'розваг', якими б вони не були.
– прогнорував мовчання нспектор.
– З цього моменту ви переходите пд мо безпосередн кервництво, доповдате про все, що бачите чуте. АБСОЛЮТНО про все. Ви зрозумли?

– Так.
– буркнула Мзайя, згадавши особливо принизлив моменти останнх днв.

– Дуже добре. Можете починати сповдь, я Вас уважно слухаю.
– з награною чуйнстю повернувся до не нспектор.

Вона розказала коротку версю того, що сталося за усю минулу декаду, замовкла, чекаючи на реакцю Тору. Якщо вн дйсно достатньо пронформований, то захоче почути вд не детал, виказавши цим самим сферу свох нтересв. А якщо н - й же краще.

Але нспектор не виправдав сподвання. Лише слухав кивав час вд часу. Так вони дйшли до вчительського гуртожитку. Гостей, як минулого разу, виршили поселити на верхньому поверс. От тльки якщо тод Мзайя сюди поспшала з радстю, то тепер пднмалася, нби на ешафот. Увесь поверх зайняли безлик люди у сутанах без будь-яких розпзнавальних знакв. Тут навть вартових не було - х м'яко але наполегливо витурили з поверху, зайнявши хн мсця у всх ключових точках.

– Як там пожива Рей?
– спробувала розрядити обстановку наставниця.

– Нормально. А чому цкавитеся?

– Просто вона минулого разу була якась дивна, сама не своя...

– Хочете про це поговорити?

– Ем...
– зам'ялася жнка, завмерши на пороз гостьово кмнати.
– Н, мабуть н. Це ж секретна нформаця, чи не так?

– Можливо.
– нспектор зайшов всередину, озирнувся , подивившись в оч наставниц, запропонував.
– Проходьте, не соромтеся.

– Дякую, я краще пду...

– Спати!
– Тору клацнув пальцями перед обличчям наставниц.

Т ж мит ноги жнки пдломилися спритно пдхопили помчники нспектора, що стояли на вход. Посадовивши безвладне тло в крсло, вони так само тихо й без жодного слова вийшли в коридор. Сам же нспектор пдтягнув до себе стлець всвся навпроти Мзай, пильно вдивляючись в обличчя.

– Пан Мзайя, зараз ви повернетеся у той момент, коли вперше побачили того хлопця. Де це сталося?

– На корабл королеви Лашури.
– вдповла жнка, не розплющуючи очей.

– За яких обставин?

Мзайя розказувала усе, часто зскакуючи з теми, але нспектор був насторож, щоразу повертаючи розмову у сферу свох нтересв. Його цкавило все, що сталося т ноч, будь-яка деталь, будь-яка дрбничка. що довше вн слухав, то бльше переконувався, що мова йде про дв абсолютно рзн людини. Його цкавив знайдений бля Болота хлопець, а Мзайя постйно збивалася на якогось слугу. Спершу Тору намагався пропускати так моменти, але потм пдозрлий слуга зацкавив його - надто вже дивно вн поводився для свого вку. Мзайя, сама того не пдозрюючи, зробила нспектору величезну послугу, озвучивши здогадки пдсвдом. Та й нтерес монаршо особи не мг виникнути на порожньому мсц. Значить щось у цьому парубку особливе, до нього слд придивитися уважнше. Задавши клька контрольних запитань, нспектор дстав з свого саквояжу новий свиток, написав заголовок: Масаке Кейнс. Професйне чуття пдказувало йому, що мж невдомим порушником та цим слугою якийсь зв'язок. Обидва швидко й спритно бгають, прекрасно маскуються, люблять вдриватися вд погон у вод. Була навть думка, що це одна та ж людина, але що бльше Тору збирав деталей, то бльше переконувався - це абсолютно рзн особистост.

– Хм, псня значить...
– задумливо промовив Тору, дстаючи з саквояжу компактний фонограф.
– Заспвайте .

– Я не знаю слв.

– Байдуже. Повторть звуки.

Мзайя спвала трич, щоразу чткше вимовляючи невдом слова краще попадаючи в ноти. це було неабияким досягненням, адже в особистй справ наставниц було сказано, що спвати вона не вм.

– Прекрасно, пан Мзайя. Станьте до дверей.
– жнка повльно пднялася й пройшла до вказаного мсця.
– Коли я клацну пальцями, ви забудете все, про що ми тут розмовляли, прокинетеся.