Пдступний удар ногою поклав суперника на лопатки, а кнчик тренувального меча залишив смужку на лоб учениц. По майданчику в черговий раз розлетлися звуки оплескв. Старшокласники, хоч вже мали власн контракти, з цкавстю дивилися на свох майбутнх конкурентв. Скоро розпочнуться вдбрков змагання для участ у Великому Турнр. Цей щорчний конкурс був свордною рекламою лицарв-плотв, де кожен намагався показати сво результати привернути до себе увагу майбутнх роботодавцв. Для Вах Ханл уся ця клоунада не мала значення, у не вже був власний контракт, але проходити Турнр вона мусила разом з усма. Навпаки, вона мала показати хорош результати, як приклад для наслдування.

ось саме з цим у не були серйозн проблеми. Прокачуючи сво мзки, Ханл придляла мало уваги свой фзичнй форм. Тепер же, коли дйшло до дла, результати були одними з найгрших по всх фзичних дисциплнах. Вона хотла-було напроситися на заняття до Кай, яка псля наших тренувань на вихдних стала значно впевненшою у дуелях та групових боях, але у т свох проблем вистачало. Тод вона спробувала докликатися до мене аргументуючи це тим, що я так цлими днями буду поруч. Зрештою мо нерви не витримали, я сказав, що я охоронець, а не тренер, буду допомагати й хба що на заняттях. А вже через секунду, знявши фзологчн показники отримавши аналз поведнки зрозумв, що мене знову обдурили. Ддько! Цлий тижд... Декаду живу у новому свт, а так нчому й не навчився! Ну добре. Хотла тренування - отримаш. Зате тепер я можу прилюдно знущатися над тобою, мен за це нчого не буде! Все ж веселше, анж цлий день стояти стовпом.

Я як мг поправляв пд час виконання вправ, навть склав програму сьогодншнього тренування, аби вона соб сухожилля не порвала. Вже через клька хвилин я почав ловити на соб зацкавлен погляди учениць. Напевно видовище особистого тренера було для них незвичним. Особливо пильно за мною дивилася Юкне, яка за цлий день вперше вдйшла вд сво хазяйки. Просто стала збоку дивиться на мене. Та ще й настльки пильно, що навть НК взяв пд нагляд, аби вона нчого не витворила. Наставнця теж постйно дивилася на нас, але нчого не казала. Я навть помтив, як вона накрутила нших учнв виконувати щойно показаний мною комплекс вправ. Вказувати на помилку наставниц я не став. Вона ж, на вдмну вд мене, не може на ходу монторити стан учнв.

– Пднми ногу. Випрям . Згни в колн. Повтори трич. Вдчуваш ось тут?

– Так, трохи поболю.

– Це сухожилля. Прислухайся до них. Псля розтяжок вони мають нити, а не вогнем горти. Тод наступного дня продовжити зможеш.

– Добре. Кейнс?

– Кей.
– поправив я .
– Що?

– Ти став краще говорити. Вже не по три слова.

– Не вдволкайся. Продовжуй.

Звсно став, я ж не просто так по уроках за нею бгаю.

Перший день розпочався не зовсм так, як я розраховував. Присутнсть слуг чи охоронцв дйсно була нормою для знат, але нш учн такого соб дозволити не могли в принцип. якщо хтось приходив на урок з свою обслугою, то це автоматично пднмало його на рвень знат. Ханл такого статусу, як я вже казав, не мала, а тому я був змушений увйти в клас на загальних умовах. Тобто як рядовий учень. Звсно ж навчання було платним, але Лашура уже оплатила мо навчання на мсяць наперед - по мнмальнй ставц.

Все нби було нормально. Перш клька урокв пройшли як по маслу, але я нутром вдчував, що щось роблю неправильно. Як виявилося, я мав по форм представитися класу. саме з цим виникли деяк проблеми: вдповдальним за наш клас був лорд Улайт, який саме сьогодн трохи прихворв. А без нього знайомство з новим учнем вдбутися не може. Я ж увесь день поводився точнснько так само, як Юкне бля сво хазяйки, яка за збгом обставин опинилася в одному клас з Ханл. Тобто тупо стовбичив за спиною останньо, як звичайний охоронець, доки вона мен не роз'яснила цей момент. А мен що - я соб мовну матрицю клепаю, охороняю заданий об'кт, а на решту свту мен начхати. Врешт решт вона вмовила мене хоча б робити вигляд, нби я тут вчуся. Перед останнм уроком я не зайшов до аудитор став чекати пд дверима, доки прийде потрбний учитель. Спецально заради цього Ханл збгала до лазарету вмовила цлителв вдпустити хнього пацнта хоча б на пвгодинки. Я не дуже добре знаю японську культуру, але цей момент пам'ятаю чтко: новий учень заходить в клас псля всх, лише тод, коли йому дозволить учитель, псля чого вн ма представитися. От тльки форму привтання я не пам'ятаю. Там в кнц нби обов'язкова фраза. Як же вона там звучить? Здаться там було слово 'подбати'...

А ось наш класний кервник де. Лорд Улайт справд виглядав кепсько, хоч намагався здаватися енергйним! Я ж бачу, як його хита на ходу. Значить знайомство слд провести швидко.

– Втаю Лорд Улайт. Як здоров'я Ваше?
– переклад хоч кострубатий, але це значно краще за попередню версю.
– Не вдрвав вд лкування, сподваюсь я?

– Кейнс? Що ти тут робиш? О, я зрозумв! Ти будеш нашим новим учнем!

– Не зовсм. Я тут для охорони лишень.
– з такою говркою вдчуваю себе магстром Йодою.

– Ну тод заходь. Клас! Познайомтеся з нашим новим учнем.

Ну, похали! Заходжу в клас. Ус сидять, втупившись у сво книжки й зошити. На мене уваги не звертають. От прекрасно. Заодно випробую першу версю свого нового перекладача. Ну, похали!

– Звати мене Масаке Кейнс. Я прямолнйний, замкнутий, хлопець егостичний, який жартв не розум, дуже свордне почуття ма гумору.
– голову нхто не пдняв, але ус оч повернулися у мй бк, з кожним словом вони стають все бльш й бльш.
– Люблю я спокй порядок. Не люблю, коли порушу хтось мй спокй порядок. Будуть питання - звертайтеся. Я про всх подбаю.
– ну пд кнець хруснути кстками в кулаках.

– Пхек...
– учн здригнулися, позаду мене Улайт подавився повтрям, а у клас запанувала просто мертва тиша.
– Дякую. Можеш зайняти соб будь-яке вльне мсце.

Клас бльше нагадував аудиторю, де кожен наступний ряд мсць знаходиться трохи вище. На самснькй вершин сидла Маря Нарадан, з незмнною охоронницею за спиною. Ха! А Юкне так продовжу ходити у подарованй й куртц, пдгнавши пд свою фгуру. Треба буде скинути соб логи подивитися, як вона умудрилася пдшити цей бронежилет. Гальорку на рвень нижче займали вже знайом мен п'ятеро лицарв-чоловкв. Очевидно дво нших були з ншого класу. Ну а вс найближч парти були всян майже двома десятками рзномантних двчат. Вльних мсць було всього три, ус десь нагор. Лашура щось казала про привтання знатних осб. Тльки я не знаю, як х звати. Будемо мпровзувати. Пднмаюся на рвень нижче них, вклоняюся промовляю вже звичну фразу, замнивши м'я на 'високих осб'. Няко реакц, значить все зробив правильно. Тепер займамо мсце й готумося слухати.