– навщо йому було це спвати? Може вн був п'яний?

– П'яний Древнй? Я швидше поврю, що вн просто насмхався над нами. Але факти свдчать, що об'кти Перший та Другий - одна та ж особистсть. Або особа з роздвонням особистост - тут уже потрбн наш штатн психологи, а не оперативники.

– Це все, чи ще щось?

– Ми отримали вд нього попередження.

– Знову хтось з твох проколовся?
– дуже недобро поцкавився начальник.

– Якби ж... При дослдженн його збро було виявлено напис древнми письменами. Тобто вн не просто грамотний, а ще й ма вельми специфчну пдготовку: Унверсал або нфльтратор. Або те, нше разом. Вн дав нам зрозумти, щоб до нього не лзли. Тод я зустрвся з ним особисто. Як очкувалося, технка Рю-Кай на нього не подяла.

– Йолоп! А якби вн тоб мзки вивернув?! Мен у вашому вдомств ще один нвалд з нтелектом дитини зовсм не потрбен!

– У вас ще хтось, хто волод цим мистецтвом на достатньому рвн? Зате ми дзналися, що вн не вдбивав технку. Як бачите, я й дос при свому розум. моврно вн сам волод нею, або аналогом. ма вдповдний захист. В будь-якому випадку нам ти на конфлкт з таким добре захищеним спецалстом не варто.

– Я теж так думаю. От тльки якщо з цим дволиким психом ми вже розбралися, то залишаться питання з Третм та Четвертою... Що з твою пдлеглою?

– Через два-три дн я поверну до оперативних...

– Обйдешся. Нехай залишаться в Академ замсть тебе. А ти забирай свою групу повертайся у Храм. Ваша присутнсть термново потрбна тут.

– Щось серйозне?

– Дуже. Тво улюбленц проявили себе.

– Скоро буду.

нспектор Тору обрвав зв'язок поклав проектор до саквояжу, збираючись у дорогу. Новини були несподваними. Хтось почав боротьбу за владу всередин само Церкви. Ус попередн рази вище кервництво лише смялося над здогадками талановитого слдчого. Що могло статися, якщо його розслдуванню дали зелене свтло? Та ще й тод, коли вн на визд? Це все дуже пдозрло...

***

"Ось тебе завербували", - подумав Церес, завалившись увечер до сво кмнати. Йому казали, що це станеться непомтно, плавно, що вн сам засуне голову у ярмо. Та куди там - якийсь псих пдйшов до нього сказав, що вн тепер у його команд. Церес навть не подумав йому заперечувати. Як решта його однокласникв. Спробуй-но заперечити такому бугаю. байдуже хто ти, аристократ чи навть член королвського роду - нстинкт самозбереження не дасть тоб вдкрити рота. Це знать може соб дозволити викликати один одного на дуел, а так типи вс питання виршують на мсц. Кулаками.

Кожен хлопець-лицар в Академ ма сво власне житло - щоб нхто з сусдв не мг впливати на його думку. У знат воно було довол великим, а простакам дставалися звичайн кмнати в гуртожитку з необхдним мнмумом речей. Та навть так його житло було лише тршечки меншим за батьквську хату. Та ще й власна ванна кмната! саме до останньо хлопець зараз взяв курс. Скинувши верхнй одяг задерши сорочку, Церес зайшов до ванни й став крутитися перед дзеркалом. На хребт мж лопатками, темною плямою розплився здоровенний синяк, вд якого здавалося гудла уся спина. Страшно подумати який у Кея буде удар, якщо навть псля легкого штурхана залишаються так слди. Можна було б поскаржитися наставникам, але знову ж таки - який буде результат? Крм того Церес сам розумв, що в компан такого страховища його остергатимуться. Та й зацкавила його пропозиця цього дивака. Наставники теж казали, що у нього хороший потенцал, от тльки йому здалося, що Кей мав на уваз щось зовсм нше. що означала ота його фраза? Якою мовою вн говорив?

Було вже пзно тому, плюнувши на все, Церес пдготував на завтра зошити й виконан домашн завдання, завалився спати. День був довол напруженим: оч все ще болли псля довгого сидння над книгами та зошитами у бблотец, псля вихдних одразу навалилося стльки справ переживань, що хотлося просто впасти й не дихати. Та не виходило. Травма болла, не дозволяючи лежати на спин, змушуючи хлопця ворушитися й шукати зручншу позу, вд чого синяк раз за разом знову прострлював болем. Але поступово втома взяла сво оч хлопця заплющилися. Вн не знав, що саме в цей момент крзь привдкриту кватирку до кмнати залза здоровенний павук. Вн не вдчув як той стрибнув йому на спину, а тонк лапки прокололи його шкру, дставшись до щойно вживленого нейрошунта. Вн не бачив, як черево комахи розгорнулося химерною квткою антени. Йому все це було байдуже, бо вн нарешт заснув.

Щоб наступно мит вилетти з перекинутого лжка. Повалившись на пдлогу, Церес хотв-було пднятися, але бль у тл знову дав про себе знати, хлопець знову повалився на колна. ця мить слабкост врятувала його вд осколкв, як прошили стну прямо у нього над головою. Уся кмната прямо на очах перетворювалася на друшляк, а мебл розлталися на друзки. Повалившись на пдлогу, Церес закрив руками обличчя вдчуваюся, як гостр осколки дряпають шкру. Потм щось просвистло й обстрл припинився. Зачекавши хвилину, хлопець таки наважився пдняти голову й шокований застиг ще на клька хвилин. Це була не його кмната! Примщення, в якому вн опинився, зовсм не нагадувало гуртожиток. хоча вцллих предметв навколо майже не залишилося, хнй вигляд був йому абсолютно незнайомим. Пдповзши до вкна, хлопець спочатку захотв вилаятися, але так застиг статую, не в змоз вимовити жодного слова.

А причина для цього була бльш нж поважна: вн побачив не мальовнич кравиди Академ, а велетенське мсто, яке розкинулося на обох берегах широко протоки. Його будвл були настльки тонкими й високими, що в думках саме спливло слово 'хмарочос'. Справа виднлися два грандозних мости, один з яких уже був зруйнований, а пд другим знаходилося щось схоже на плавучий корабель. От тльки ТАКИХ кораблв Тайто ще н разу не бачив. Вн був навть бльшим за лтаюч острови великих королвств. Але головне потрясння викликало видовище злва: океан, що тягнувся ледь помтними блисками хвиль аж до самого обрю. Багряне сонце сдало за горизонт, пдсвчуючи контури величезно напвзруйновано стату жнки з факелом. Церес на зр не скаржився, тому змг в деталях роздивитися дивну корону стату, псля чого знову застиг в шоц - повтря було кришталево чистим, без жодного натяку на море Ахо. Ще раз глибоко вдихнувши, Церес закашлявся, пдтвердивши страшну пдозру: тут нема ефру. Натомсть на язиц з'явився непримний гркуватий присмак, а в нос рзко засвербло так, що захотлося чхати. Усе навколо здавалося неймоврним, нереальним, нби намальованим: надто багато кольорв, запахв... Все навколо виглядало дивним дуже диким. Хотлося заплющити оч й забути усе, як страшний сон. Сон. Точно! Усе це просто страшний сон! Достатньо лише себе ущипнути ...