Проввши багато часу серед аристократ, Тайто звик у всьому бачити подвйне дно. Тут же дна було не видно й не чути. Замисел цього дивного хлопця був незрозумлий а логка мислення суперечила усьому, що вн знав змалечку. При всьому цьому було в Кев щось дике, нестримне... Щось таке, чого вн сам не мав. Перебираючи усх свох знайомих, Тайто няк не мг визначитися з особистстю цього дивного пдлтка. Ну не бува на свт таких людей! Так мг би вести себе аристократ, якби провв тривалий час серед розбйникв або пратв. це змушувало Цереса ще уважнше придивлятися до нього, викликаючи асоцацю з знайденим в однй старовиннй книз словом. Jugernaut - нестримна сила, яка змта все на свому шляху.

Показуючи академю, учень не помтив, що не вн один вивчав новачка. На деякй вдстан вд них паралельним курсом рухалася двчинка-альбноска у чорнй шкрянй куртц, прислухаючись до чогось схожого на пудреницю. все б виглядало цлком нормально, якби не той факт, що ця двчина нколи не користувалася макяжем, навть зараз шла з абсолютно чистим обличчям. Але хлопц не помчали , продовжували свою прогулянку, доки не дйшли до одного з декоративних озер. Церес сам не помтив, як в якийсь момент почав виливати душу цьому дивакуватому парубку. А коли зрозумв свй промах - одразу ж замовк почервонв вд сорому. Помтивши, що його товариш знову почав замикатися в соб, Кей одразу ж повв того в нший бк - до стадону. Знайшовши на вже вльний майданчик, де вн сьогодн ганяв свою пдлеглу, Кей запропонував розм'ятися.

– Тайто, поговоримо начистоту давай, щоб мж нами непорозумнь не виникало.
– почувся через деякий час голос новачка.

– Добре.
– обережно вдповв Тайто.
– Що ти хочеш дзнатися?

– Чому м так ставитися до себе дозволяш?

– Ти х зовсм не знаш. Вони ж тепер кроку ступити не дадуть!
– Церес намагався говорити спокйно, але вд згадки про 'друзв' вн знову починав нервувати.
– Тльки б потм не довелося повзти до них на колнах просити милостиню як...

– Нколи нчого не проси!
– знову гаркнув Кей.
– Нколи, нчого! у тих особливо, хто за тебе сильнший. Прийде час, сам тоб вони все запропонують, сам ж усе дадуть!

– Може й так. Але я не думаю, що тоб дадуть наводити сво порядки отак просто.

– Якраз дуже просто! Непримно, але просто. Для цього доводиться ламати себе, а на таке здатен не кожен.

– А чому ти виршив, що я на це здатен?

– Тому, що один раз зробив ти це вже - перетворитися не дозволив соб на блазня. Вдруге буде простше. А щоб ти зрозумв, що тебе чека - ось цитата тоб ще одна: 'Спочатку не помчають вони тебе, смються потм над тобою, борються потм з тобою. А потм ти - переможець.' Половину ти вже пройшов цього шляху. Настав до кнця час дйти.

– Це лише слова.

– Ц слова розумн люди колись казали. переконувався у хнй я не раз правот. А за якими живеш словами ти? Яке тво життве кредо?

– Не розумю, про що ти.

– Страх я в тоб бачу, але не його причину.
– удари по манекену припинилися Кей повернувся до товариша.
– Чого ти бошся? Отримати стусанв? Ти отримуш х так. Так-так, синяки не приховаш вд мене. Зпсувати репутацю? А яка в тебе зараз вона, ця репутаця? Навколо вс вважають тебе слабаком безхарактерним, не може який вдстояти думку власну. Кому потрбен лицар такий? Ти терпиш знущання, нчого не отримуючи натомсть. Н-за-що! Просто так! Мовчи! Я знаю, що ти хочеш сказати.

– Ти не розум...
– знову почав-було виправдовуватися Церес, але Кей не дав йому навть слова вставити.

– Розумю навть бльше я, нж ти можеш соб уявити. Натуру я бачу твою. Непримно мен дивитися, як перетворюють хорошу людину на чужих люзй ще одного раба. За обставин нших я б залишив як усе, але зараз даю я тоб вибр: приднуйся до мене розкрий потенцал свй, або залишайся надал пд ногами покидькв хробаком. Виршуй тут, зараз. Шансу другого не буде.

– Я...
– зовсм розгубився хлопець, не знаючи куди дватися.
– Я спробую...

– Не пробуй! Так, або н?

– Так!
– крикнув Церес, виршивши щось для себе.
– Я приймаю тво покровительство.

– Втаю тод з кроком першим до життя нового.

Кей простягнув руку, Церес виршив за краще потиснути , анж знову викликати гнв цього навженого! Знав би вн, до чого це призведе - втк би з класу ще до приходу психопата. Задумавшись, вн не одразу зрозумв, що хн рукостискання продовжуться надто довго, а долоня уже онмла.

– Радий, що правильне ти ршення прийняв. А щодо покровительства: не знадобиться воно бльше тоб.

– Тобто?

– Скоро зрозумш.
– додав незрозумлу фразу, - Prepare to hard night, my padavan.

***

– Це точно Другий?

– Безсумнвно. Наш криптограф зумв знайти переклад деяких слв т псн. Слово "we"означа себе, або свою спльноту, а слово "yellow" перекладаться як жовтий. Знайшли ще "submarine", але там якась нсентниця виходить. Дослвно звучить як "пдводний човен". Можливо це якийсь термн. Зважаючи на опис нашого знайомого, це звучить як ззнання.