Готуючись до твердо посадки, я все роздумував над тим, що мен робити з урахуванням нових даних. Феномен болота слд вивчити бльш детально, але самостйно це робити надто довго. небезпечно. Краще скористатися чужим досвдом. Судячи з того, що мене зловили на самому берез - мом новим знайомим дещо вдомо про його небезпеку. Як тепер про мене. Значить розпочну саме з них! Треба лишень дочекатися, доки зр вдновиться.

Приземлення було дуже жорстким. Якби не випущена заздалегдь волоснь, мене б закрутило ще псля першого удару об дерева. А так я увесь шлях пролетв ногами вперед, основн пошкодження прийшлися на нижню частину тла. Та й стаблзаця за допомогою гарпуна допомогла погасити швидксть. Загнавши себе майже по пояс у пухкий лсовий рунт, я цлу хвилину потратив лише на те, щоб вдкопати себе. На жаль таку проску в зелен прекрасно видно з повтря, а тому мен варто у буквальному сенс брати ноги в руки й вибиратися звдси. Кстки й таз у мене все одно розтрощен, тому закидаю ноги соб на плеч, й швидко перебираю руками якнайдал вд мсця падння.

Так важк фзичн травми ще бльше уповльнили вдновлення систем, повернення зору розтягнулося ще на клька хвилин. Як би мо переслдувач не старалися, та навть з технологями ХХ столття та готовими бйцями, ранше за хвилину вони тут точно не з'являться. з тутешнм же пдходом цей термн може перевищити п'ять, навть дйти до десяти. Я ж за цей час уже встиг двч провалитися в яксь катакомби й залзти в чиюсь нору. Останню я виршив проповзти наскрзь, орнтуючись на рух повтря. Нора виявилася не такою вже й довгою, але збити переслдувачв з слду допоможе. Клька махв лезами, пухка лсова земля завалю за мною прохд. Тепер можна дочекатися, доки тло бльш-менш вдновиться, я зможу...

Хм... Схоже вони копирсалися в мох мзках значно бльше, нж я думав ранше. Тльки цим можна пояснити мй ненормальний зовншнй вигляд: кучерявий блондин у жовтому комбнезон з татуюванням на морд у форм вус. Нкого не нагаду? Якщо вже вони умудрилися витягнути з мене ТАКУ нформацю, та ще й паралельно зламали мо власн системи, то залишати живими х не можна! Fuck! Знову на корабель пертися! Сподваюся вони спустять за мною десант.

Вилзши з сво схованки, я пдняв голову, й з розчаруванням подивився вслд повтряному кораблю. Кораблю Свято земл. Який зовсм не збирався вдхилятися вд свого курсу. Герб на бортах вказував його приналежнсть до Академ, але це тльки ускладнювало ситуацю. Якщо вн дстанеться до порту, знищити результати мого зламу буде вже неможливо.

Повернувши соб нормальний вигляд, я побг за кораблем. Але цього разу вдача вд мене вдвернулася, усього мого технологчного арсеналу виявилося замало, аби наздогнати швидксне судно. Розрив мж нами постйно зростав, а незабаром з-за дерев я зумв розгледти цлий повтряний кордон з таких же корабликв. Схоже мене тут дуже сильно чекають в гост. Не будемо х розчаровувати. Тльки зайдемо не з парадного входу, не через службову хвртку, а як справжнй Санта Клаус - через комин! Так би мовити - з сюрпризом в гост! Але спочатку... Щойно з'явилися орнтири у вигляд башт Академ, я скоригував свй маршрут, збираючись попередньо навдатися до одн знайомо королеви. Адже перед штурмом добре оснащеного ворога варто як слд пдготуватися. Спочатку витягну з Лашури все, що вона зна, а вже потм буду розбиратися з усма ншими.

Виплюнути патрон, вставити в магазин, загнати на мсце, злитися з деревом. Ось в таку халепу я потрапив. Зараз, сидячи в густй крон дерева на узлсс, я пильно стежив за дорогою глибоко вдихав чисте, не загазоване повтря. Хоча краще воно було б загазованим, все одно мен для снування дихати не треба. Для мох планв важке повтря було бльш привабливим. Справа в тм, що я обожнюю вуглець. На протяз всього мого снування ця речовина не раз рятувала життя мен, мом союзникам. Був час, коли я навть меч з нього клепав. Ось зараз, за вдсутност нормальних матералв, мен доводиться пригадувати стар навики й вирощувати соб зброю з себе самого.

Цкаво, що останнм часом в мене все бльше часу, пробачте за тавтологю, йде на модифкацю власного тла. Бльше, нж за вс роки мого снування Пророком. Я не термнатор Т-1000, щоб змнювати форму на ходу. Може це й здаться дивним, але нанти - не панацея вд усх проблем. Та й називати ц мкроорганзми нантами буде неправильно. Вони дуже схож на бактер, мають приблизно так ж розмри, тльки для снування м потрбна не жа, а електромагнтне випромнювання. х можна порвняти з великим тропчним мурашником: кожен мураха пднма втрич бльший за себе вантаж, але навть при величезнй свой клькост свою оселю вони будуватимуть дуже довго. В той же час звичайний крт при тй же живй мас перетягу аналогчний об'м земл за клька годин. З точки зору витрат часу та ресурсв костюму - я забиваю цвяхи навть не електронним мкроскопом, а цлою МКС (просто уявть соб це видовище, ви одразу зрозумте спввдношення потенцйних можливостей до потрбного результату). Та й каталзатора я останнм часом витратив надто багато. Мимовол напрошуться думка про вузькоспецалзован зовншн модул. Наприклад ще один нкубатор, бо старий, виконуючи дан йому вказвки, давно само знищився. Краще це вже буде повноцнна нанокапсула...

Виплюнути, вставити в магазин, загнати... Щось я вдхилився вд теми.

Зараз я тримаю в руках K-VOLT - високотехнологчну нелетальну зброю, головним призначенням яко було затримання демонстрантв та нейтралзаця електронки. В тому числ й НК. Мря вуличного полцейського. От тльки кошту така грашка бльше за патрульний автомобль. головна проблема тут навть не у самй збро, конструкця майже нчим не вдрзняться вд звичайного великокалберного пстолета, чи навть дробовика. Найдорожчий елемент - сам патрони, кожен з яких був складним одноразовим шокером. Складнсть конструкц полягала лише у попередньому налаштуванн кожного пострлу, аби не вбити жертву. Вперше взявши його в руки я був дуже розчарований: замсть п'ятдесяти канончних пострлв у магазин влзало лише см, плюс один в патроннику. Та навть з такими обмеженнями ВОЛЬТ прекрасно глушив не лише рибу, але й нших жителв океану. Я вже тод задумувався над способом вдтворення таких цнних боприпасв, навть досягнув у цьому певних успхв. дею я пдгледв у збро цефалоподв. Вони робили акцент на створенн високо температури, а в мому виконанн хнй патрон перетворився на потужний МГД, який не лише видавав розряд, але й залишав сильн опки на тл. Ну примний бонус нового пдходу - втрич бльша потужнсть, та вдесятеро довший термн розряду. Звсно ж досягти тако ефективност можна було лише поатомним збиранням кожного виробу, що вдповдно дозволило зменшити розмри патронв з стандартних для дробовикв 12 мм до пстолетного - 9 мм. Недолк у мох розробок був лише один - часу на х вирощування йшло ну дуже багато. Це зараз мен спшити нкуди, а в бою кожна секунда на вагу золота. Простше було знайти солдата з повним магазином. Зараз же ця технологя стала для мене справжнм порятунком.

Справа в тм, що тутешня зброя дуже схожа на духов рушниц ХХ столття. Тльки для розгону кул тут використовуться ефр. Створивши передову вогнепальну зброю, я одразу ж пдштовхну мсцевий прогрес, а значить втрачу перевагу. ВОЛЬТ був деальним ршенням, адже не залишав псля себе слдв, окрм опкв на тл жертви. А оскльки бачити будуть лише ефект, то й захищатимуться вдповдно - вд температури, а не вд електричного струму, про снування якого, я так пдозрюю, тут навть не здогадуються. Ми теж не одразу зрозумли, чому керамчн бронежилети захищають вд збро цефв, а металев - н. Тут же розрив у технологях буде просто колосальний, а значить часу на пошуки протид пде ще бльше.