нчого не сталося. Церес знову використав нецензурну лексику, але вже у значно ширшому варант. Це був не сон. Ув сн людина не вдчува болю. ув сн точно не можна порзати соб палець об уламки незвично тонкого скла. Затиснувши палець, аби не текла кров, Церес вже уважнше придивився до свого оточення. Це мсце точно колись було оселею. хоча зовншнй вигляд мсцевих речей був дуже незвичним, загалом упзнати деяк предмети було легко: лжко, стлець, залишки столу, лампи... Лампи! Якщо тут лампи, значить тут ефр! От тльки у вдчуттях було абсолютно порожньо. Ефру навколо не вдчувалося. при цьому одна з ламп продовжувала свтитися!

Пдйшовши ближче, вн уважнше роздивився освтлювальний прилад. Це була продовгувата матова колба, що давала рвномрне бле свтло по всй свой довжин. Подив викликав не колр свтла, вд якого уже починали сльозитися оч, а вдсутнсть вихлопних вкон у ламп та трубок для подач ефру. Перший страх, що вн втратив сво здбност, перерс у здивування. Як таке взагал може бути? Що це за лампа? Як куди вн взагал потрапив? Питання множилися з величезною швидксть, а вдповдей так не з'являлося.

Втм, довго залишатися на мсц йому не дали. з коридору почулися крики людей част гучн пострли. Звуки бою ставали все ближчими. Спочатку Церес хотв заховатися й перечекати небезпеку, але коли вся будвля раптом здригнулася, а за вкном почали падати уламки стн - залишатися на мсц бажання уже не було.

Визирнувши в коридор, хлопець довго не мг звикнути до темряви. Тут майже не було вкон, а освтлювальн прилади не працювали. диним джерелом свтла були вибит двер квартир та сходовий майданчик в кнц коридору, який був диним виходом з цього поверху. На жаль саме звдти йшов шум. Але будинок продовжував здригатися, Тайто виршив не гаяти часу. Зрвавшись з мсця вн побг вперед, намагаючись встигнути до сходв ранше, нж там опиниться одна з воюючих сторн. Пд ногами трщали уламки скла та нших незрозумлих матералв, тльки в цей момент Церес згадав, що перед сном вн роздягався. Зараз же на ньому була звична учнвська форма, тльки запилена дуже сильно потерта. Наче носили клька рокв. Здивований хлопець затримався лише на мить, ця маленька затримка зграла свою роль.

Церес майже встиг дстатися до сходв, коли з останнього номера на нього вистрибнув хтось кремезний, вхопив його за пазуху й потягнув за собою назад. Вн спробував-було опиратися, але сильний удар пд ребра вибив з нього дух. Скрутившись на пдлоз ще одн розгромлено квартири, Церес намагався вдихнути хоча б трохи повтря. Через деякий час вн побачив, як в кмнату забгають ще четверо чоловкв, одразу ж забираючись з проходу, а секунду потому в коридор пролунав вибух. Потужна ударна хвиля пдняла в повтря усю можливу пилюку, оглушила хлопця. А от бйц нби цього чекали. Попри нульову видимсть, Церес помтив, як вони знову побгли в коридор незабаром звдти пролунали пострли. На деякий час все стихло, псля чого крзь шум у вухах почулися вигуки на незнайомй мовою:

– All clear!

– One moment!
– пострл.
– Clear!

– Okay, back to the base.

– Sir, we have a civil!

– What? Who is this idiot?

Попри свй стан Церес пдсвдомо зрозумв, що мова зайшла про нього. справд, через хвилину ус солдати збралися навколо нього, з цкавстю розглядаючи несподваного гостя. А в тому, що це були солдати, тепер не було няких сумнвв: на усх були однаков сро-плямист костюми, важк черевики на товстй пдошв, численн щитки по всьому тл, однакова зброя, однаков маски на обличч, крзь скельця яких навть очей не було видно.

– Perfect! Now we have this with a drag. Maybe just shoot?

– Sir, it seems not infected.

– Lucky.

– It's not for long. Besides, he does not understand us. Some of you know Chinese, or Korean?

– One moment! I have idea!
– один з бйцв щось забурмотв у маленьку коробочку, а потм простягнув Цересу.

– Ni mingbaile ma? Dangsin-i naleul ihaehago issneunga? Ви мене розумте?

– Так-так! Розумю!

– Дуже добре.
– тут заговорив один з бйцв, а з рац йому вторив голос перекладача з дуже сильним акцентом.
– Зараз ми йдемо в безпечне мсце. Ти можеш пти з нами, але робитимеш все, що тоб буде сказано. Запам'ятай три головн команди: go - бжиш, stop - завмираш не шумиш, down - падаш за укриття. Зрозумв?

– Так.

– Повтори.

– Гоу - бгти, стоп - завмерти, даун - падаю за укриття.

– Добре. В кого маска? Оу, мен це не перекладати? Зараз тоб дадуть маску. Дихатимеш лише через не. Нчого руками не чпаш. Усе повторюш за солдатами. Дивишся пд ноги. Зрозумв?

– Так.

– Добре.

– Let's go! Move-move!

тут Тайто зрозумв, наскльки важливою була фзична пдготовка лицарв. Н, вн не вважав себе здохлятиною, але пдтримувати темп цих здорованв було складно. В порвнянн з ними вн вдчував себе малюком, та й через протигаз дихати було дуже складно, а вони ще й броню та зброю на соб тягли...

Спуск сходами тривав довго. Тайто ще нколи не бачив, щоб хтось зумв побудувати настльки високу споруду. Та ще й без застосування ефру. На його думку вони знаходилися десь на восьмому поверс, а загальна висота будвл взагал залишилася йому невдомою. Вибгши у внутршнй двр мж двома будинками, вони рушили по вузьких вуличках, постйно подивляючись вгору. Тро бйцв рухалися попереду, Церес в центр, дво замикали. Мсто вражало лякало водночас. Видовище грандозних будвель, широких вулиць та безлч покинутого транспорту на них, без жодного натяку на присутнсть людей - пригнчувало. Але роздивлятися усю цю дивину солдати йому не давали, постйно пдганяючи за собою. Особливо далеко його тримали вд рожево-коричневих куч якось гидоти. Час вд часу десь високо вгор чулися рипуч звуки, вд яких ус одразу ж прнали в укриття. Одного разу лтаюча машина пролетла прямо у них над головами. Солдати ще довго прислухалися, перш нж вирушити дал. Церес не одразу зрозумв чому, але трохи згодом йому вперше вдалося побачити хнього ворога.