І сумним поглядом простежив, як Муся, відчинив-

Олексій відчайдушно затрусив головою.

ши віконце, рішуче кинула фляжку в безодню.

— Хвилиночку — знайшла, зараз підчеплю! Далі:

петербурзький убивця теж поцупив креслення. І обоє

* * *

вони опинилися на цьому пароплаві…

Олексій відштовхнув її руку і гаряче додав своє:

На вечерю до салону вони увійшли разом.

— Ми маємо справу не просто з убивствами. А з дер-

Усе як годиться: «чоловік» ніжно підтримував «дру-

жавним шпіонажем! Два креслення мали «возз’єдна-

жину» під ліктик. Відсунув стілець, дочекався, поки во-

тися» тут і…

на сяде, поцілував руку і сів сам.

Муся, і бровою не повівши, знову запхала обценьки

Любо-дорого дивитись!

йому до рота — надто дуже їй кортіло самій висловитись: Муся огляділа публіку. Усе було як і минулого разу.

— …і передані якійсь третій особі! Інакше — наві-

Тихо награвав на роялі шансоньє, в кутку сиділи

що сюди їхати? Сидіть смирно!!!

картярі.

І рішуче смикнула обценьки.

Серед присутніх були навіть княжна Анастасія, очі

Олексій скрикнув, скочив зі стільця, схопився за

якої ще червоніли від недавніх сліз, і Ольга з розпух-

щоку, пробурмотів:

лим з тих же причин носиком. Тобі, спущений з рук,

— А Шток… Певно, він теж заходив до Айзена…

тихо гриз ніжку стола.

Він задоволено намацав язиком порожнє місце

Гості поволі стікалися до зали.

і додав:

Режисер з оператором продовжували фіксува-

— Але вбивця не він. Він лише кредитор. Дякую!

ти події.

Здається, попустило…

Поетеса Зінаїда пихкала димом в обличчя модно-

— Прошу! — весело відгукнулася Муся, перемож-

го письменника.

но тримаючи зуб в обценьках. — Знайдемо вбивцю

Прекрасна Ванда вчила дам вирізати орігамі.

Штока — знайдемо і креслення!

— Тільки-но уявіть… — шепнула Муся Олексію. —

Олексій кивнув і взявся за свою фляжку.

Десь там унизу, в льодовні, лежать два небіжчики.

Яку, власне, Муся одразу ж і відібрала:

А тут — музика, сміх…

— А це вам більше не знадобиться!

— Ну, для них, — Олексій кивнув на присутніх, —

— Для дезінфекції, лікарю! — благально мовив

не два, а один небіжчик! Смерть якого вважається

Крапка.

нещасним випадком. І, до речі, погляньте: мадам

146

147

Шток та її синок за своїм спорожнілим на один сті-

Він хотів щось запитати, але над їхніми голова-

лець столиком досить вправно орудують видел-

ми несподівано виросла постать Іполита Вікентійо-

ками…

вича.

— Так, працюють закони самозбереження, — зго-

І Муся змушена була голосно промовити дзвінким

дилася Муся, поглядаючи, як мадам розправляється

вередливим голоском:

з біфштексом, із якого сочиться червона рідина. —

— …уявляєш, любий, пані Пєтушкова в Парижі їла

Як писав Огюст Конт: природні закони суспільства

жаб’ячі стегенця! Фі!

треба вивчати на наукових засадах…

Олексій не встиг нічого відповісти, адже Іполит Ві-

Олексій здивовано скинув брови.

кентійович, схилившись над Мусею, вимовив зне-

— Це ще один ваш кумир?

важливу тираду, до якої, певно, довго готувався, пе-

— Це французький філософ-позитивіст! — сказа-

ребуваючи за стійкою шинквасу:

ла Муся, радіючи, що може взяти у Крапки інтелекту-

— Ех, Мар’є Матвєвно, за вами такі посадовці впа-

альний реванш. — До речі, у нашому розслідуванні

дали, такі гідні партії вам татусь готував! Що я тепер

він теж міг би згодитися.

йому повідомлю? Що, мовляв, пропала Мар’я Матвєв-

— Це ж яким чином?

на… Була панянка благородної крові, а стала…

— А таким, що мсьє Конт уважав, що всі ми, — во-

— Здається, ви хочете образити мою наречену? —

на обвела рукою залу, — знаходимось в одній соці-

повільно підвівся зі свого стільця Олексій. — На скан-