'Такий ти мен подобашся значно бльше', - подумала двчина, набираючи максимальну швидксть. й подобалося лтати вноч, коли лише повний мсяць вказу, куди й слд летти. Вона як нхто нший розумла, наскльки захопливим може бути свобода польоту! справа тут зовсм не у могутност небесного лицаря, яку навть не було куди застосувати. Справа у вдчуттях, як дарувало нчне небо. нколи й навть здавалося, що сама енергя в повтр ста якоюсь свжшою, чистшою... Вона нколи не могла описати це словами. Шкода лишень, що сьогодншнй полт й довелося перервати, виконуючи прохання одного сноба. Он-де вн, стоть на палуб, очкуючи на доставку пасажира.

Щойно вона приземлилася, зсадила хлопця з руки, як того одразу ж взяли пд руки й повели до начальства. А той вв себе так, нби на прогулянку вийшов, дожовував залишки прихоплено з собою залзяки. Вн що, нчого не розум?! Схоже, що н. Тим грше для нього. Покинувши свого лицаря Доул навть не стала дивитися на продовження ц зустрч, уже знаючи, що станеться з цим невдахою. Дставши недочитану ранше книгу, вона вдправилася на нс корабля, щоб й там нхто не заважав, однак уважно слухала усе, що вдбуваться навколо.

– Я б ще зрозумв, якби ти просто не вбив Лашуру. Але ти дозволив м упймати себе! Невже було так складно виконати навть найпростший наказ?! Обшукайте його!

– Хай!
– гаркнули охоронц, одразу ж обввши хлопця детекторами незабаром знайшли шуканий предмет - маленька магчна печатка свтилася на внутршньому боц його майки.
– Тут жучок!

Що?! Як це могло статися?! Вона ж ум шукати так штучки, сама не раз х ставила! Тут лише два варанти: або жучок ставив справжнй майстер сво справи, який просто не мг випадково там з'явитися, або хлопець сам якимось чином його приховав. кожен з цих варантв обцяв цкаве продовження гри... Вона ма це побачити!

– Як очкувалося. Що вона тоб обцяла? Що викона будь-яке тво бажання? Чи може вона теж обцяла тебе повернути назад у свй свт? Чи ти сподвався, що цим займемося ми? Так от я тебе розчарую - це все маячня! Ти був нам потрбен лише щоб прибрати Лашуру!

– Чого розпинашся?
– раптом у повнй тиш пролунав абсолютно нший, незнайомий, трохи хриплуватий голос хлопця з жахливим акцентом, якого ранше не було.
– Виршив просвтити перед смертю?

– Це ж треба - сам допетрав!
– вигукнув Безликий, схрестивши руки на грудях, але Доул майже фзично вдчувала його нервознсть.

– Мужик, ти дот?
– вдповддю став дзвн вийнятих мечв охорони, а хлопець тльки сумно прикрив обличчя рукою.
– Це було риторичне питання.

– За свою зухвалсть ти помр...

Вихопивши меч, Безликий тльки-тльки починав свй рух у бк приреченого хлопця, але не встиг навть завершити фразу, як той уже опинився поруч вд здавалося б легкого замаху ногою Безликого просто знесло. Така ж доля спткала й усх нших, хто кинувся на допомогу начальству. Кейнс не був перебрливий у методах калчення використовував будь-який прийом свого ворога проти нього самого. В якийсь момент Долл навть здалося, що його лкт вигнулися в нший бк. Дивно, як такого бйця змогли взяти живцем? Може вн тод сам здався? Може вн дйсно працю на мперю Шатерей?

Розкидавши десяток чоловк, хлопець натрапив на майстра-мечника. Той надзвичайно вправно вимахував свою шаблею, не дозволяючи Кейнс наблизитися. Через десять секунд йому це набридло хлопець, прийнявши лезо мж пальцями просто вирвав його з рук суперника, псля чого простромив його груди долонею ншо руки, наче штиком, а пд кнець збив того з нг одним рзким рухом скрутив мечнику голову, вивернувши майже за спину.

Скинувши з себе останн тло, вн повернувся до Доул, неначе очкуючи участ у забавах, але побачивши квадратн оч та упущену книжку - просто розвернувся пшов до рубки корабля, де вже починав панкувати екпаж. Зайшов, минула секунда, друга, а на третю ус повтроплавц придналися до мечникв, акуратно пробивши собою клька вкон. Одному тльки не пощастило - вн просто перелетв через поручн. Неймоврно! Чому вн ранше, пд час тренування не показав сво можливост?!

Здавалося б усе вже закнчилося, але Безликий не збирався просто так здаватися зараз навколшки добирався до трюму, де стояв його небесний лицар. Цкаво, як Кейнс викручуватиметься тепер? Поки хлопець приводив до тями побитих кермувальникв, ворота трюму вдйшли вбк на палубу вилз Синй. Розбиту броню так не замнили, але на його бойов можливост це аж няк не впливало. Лицар широко замахнувся, збираючись просто розмазати хлопця по палуб, меч вже розпочав свй фатальний рух. Пдлток же якимось зовсм неймоврним чином зумв прослизнути прямо пд лезом , розгнавшись по палуб до неймоврно швидкост, стрибнув прямо у повтря. Коли вн уже летв униз, Доул розгледла, як той показу якийсь непристойний жест в спину Синьому, що так не зрозумв, куди подлася його здобич.

***

Принцеса клану Шурфон не знала, хто вдсилав те повдомлення, вона не знала, хто цей вон на палуб. Однак вона бачила, на що вн здатен. Розкидати менш нж за хвилину десяток озброних ворогв - люди так не можуть, але на темного ельфа вн не схожий. Здавалося няка сила не може його зупинити, однак така сила знайшлася у трюм. Нестандартний лицар у важкй брон одразу ж кинувся в оч вдсутнстю розпзнавальних знакв. Такого в принцип бути не повинно, тому Аура одразу ж вднесла його до можливих суперникв. Здавалося бйця вже нчого не вряту, але той зумв-таки уникнути удару навть прослизнув повз суперника так, що той не одразу зрозумв в чм справа. Але те, що вн зробив потм...