Свши бля входу, вони побгли на пошуки королеви. Насправд ситуаця була не такою страшною, як двчата подумали спочатку. Пд час бою нхто не загинув, травми були переважно мало та середньо важкост, ворож сили у бльшост були розгромлен а Синй знову вдступив, так не показавши свою суть. Однак пд час бою один з лицарв напав на лазарет, хнй головний пацнт опинився пд завалами. При чому вн перед цим встиг за секунду прийти до тями викинути лед Майю в коридор. Закривавленого, його вийняли з-пд уламкв лише перед самим поверненням двчат. якщо ранше вн помирав вд лихоманки, то тепер до цього додалися численн рани, переломи кнцвок та внутршня кровотеча. Не зважаючи на невтшн прогнози лорда Улайта, як найбльш квалфкованого цлителя на остров, хлопець вперто чплявся за життя, зовсм не збираючись помирати. Щоправда вдмити його вд кров виявилося надзвичайно складно - будь-який необережний рух викликав у нього захисний рефлекс, за що дво гварцйцв уже поплатилися вивихнутими кистями. диний, на кого хлопець реагував не так агресивно, був лорд Улайт, який пд час ц процедури постйно щось розказував хворому. Виршивши, що грше уже не буде, Лашура попросила його приготувати ус злля, як тльки можуть йому знадобитися, залишила йому в помч наставницю Мзайю. Втм кинутий непритомним парубком на звук медицинський нж одразу ж натякнув, що наближатися до пацнта й протипоказано - задля збереження власного ж здоров'я. Процес лкування обцяв затягнутися надовго, але нхто не розходився.

Факти вперто твердили, що шансв у хнього знайди нема його смерть - лише питання часу. в той же час неймоврна низка подй, як супроводжували його, давали надю на чудо. Напевно саме ця невизначенсть не давала нкому заспокотися. Ус чекали. Чекали всю нч, не вдходячи далеко вд ширм, пдносячи хньому диному цлителю усе необхдне. Надвор вже починало свтати, втома взяла сво двчата зараз лежали хто де: Лашура скрутилася на принесеному служницями крсл, Кайя продовжувала пдпирати собою ширму, Мзайя навть ув сн умудрилася обкласти себе з обох бокв Аурою та Ханл. Тльки лорд Улайт все ще залишався на ногах, хоча й сам вдверто куняв. ось, коли надвор вже починало свтати, ранкову тишу розрвав нелюдський рик пораненого хлопця та трск роздертого простирадла...

***

Вагон електрички, черговий продавець повтряних кульок та ншого дрб'язку заходить в салон, впустивши з прокуреного тамбуру гидкий сморд цигарок. Сьогодн мен пощастило, я зайняв соб мсце бля вкна. З ншого кнця вагону долина дратвлива мелодя чийогось телефону, на який скачали чергову, ще бльш гидку варацю псн 'Бл рози'. Поруч сидять мо товариш по навчанню грають в карти. Я ж дстав з сумки черговий пригодницький роман занурився у свт фантазй. Цього разу мен трапився справжнй шедевр свтово фантастики: Рей Олдрдж - Визволитель. Ох, як же мен пощастило з цю книжечкою! Я вже настльки дстав бблотекаршу своми постйними запитами, все одно на позд виходити аж через дв години, що вона тепер просто впуска мене у книгосховище. Я навть почав складати ус сво прочитан книги на окрему полицю, вибираючи лише найкращу фантастику.

'Станця Селищанське' - пролунав ледь розбрливий голос машинста, але за два роки свого навчання я навчився впзнавати зупинки навть по тому, як хитаться вагон пд час руху. Потискаю руки хлопцям, а сам ду дал - мен на наступнй виходити. Раптом я бачу, як через двер тамбуру в салон зазира один з лицарв. Вн чимось схожий на машину Кай, але вона б не стала руйнувати власний палац! Наче у швидкснй зйомц я бачу, як ворог повльно замахуться свою сокирою, а я все ще не можу встати з лжка. диного клятого лжка на увесь вагон, яке ну няк не вдасться оминути. Але ж поруч з мною, на сусдньому з лжком стльц сидить та-сама бабця, що скрзь супроводжу свою королеву. Якщо моя доглядальниця загине - мене совсть замучить. Тому пдриваюся спочатку в напрямку, хапаю в оберемок чпляючись за ус доступн поверхн починаю прискорюватися в нший бк вагону. Бгти важко, нерця не дозволя мен впевнено маневрувати, аби так просто уникати перешкод на шляху, але я продовжую розганятися, долаючи опр повтря. Вже перед самим тамбуром розумю, що не встигаю загальмувати, тому стаю попереду лед Май, приймаючи на себе удар дверей. Раптовий бль у хребт сповстив мене про першу в цьому свт смертельну травму. Але ми продовжумо свй рух вже втрьох (двер також виршили до нас приднатися) вилетли в тамбур, де другий удар додав мен переломи ребер. Бачу, як з протилежного боку тамбуру збралися двчата з паралельно групи на чол з Лашурою - дуже пихатим свавльним двчиськом. Я намагаюся крикнути м, щоб не пдходили, але голос мй мовчить, я переключаюся на модулятор. Другий удар лицаря виламав ще бльшу частину стни я розумю, що наступний стане для нас останнм. А значить залишаться лише першим нанести удар вдволкти увагу ворога на себе. Сподваюся двчата встигнуть забрати оглушену жнку, доки я розбиратимуся з цим крикуном. Ставши перед проломом я чекаю, доки системи CryNet вийдуть на робочий режим, бжу назустрч ворогу, буквально прнаючи у свтло потужного прожектора.

***

Шо то було? Я ж нби траву не курив, няку гидоту не нюхав. Чого б це мене раптом так перемкнуло? Минуло вже багато рокв з того моменту, як я розпочав свй шлях у вигляд колон наноботв, але навть з повним свом функцоналом я нколи не спав, вддаючи увесь свй час лише самовдосконаленню та виживанню. Навть моменти вдключення для мене пролтали майже миттво. Я намагався вдмежуватися вд усх людських слабкостей, в тому числ й вд сну. Що ж змнилося тепер? Невже це результати переносу? Чи може це один з недолкв програми наноботв? Будемо розбиратися.

Мен щойно наснився кошмар. Кошмар, у якому я замсть вдгуку свох систем, сприймав запахи носом, вдчуття дотикв пальцв до рзномантних матералв, бажання перекусити... Не було някого ефекту 'гравця-за-монтором'! це було страшно. Страшно опинитися без звично оболонки, яка захистить тебе вд куль та агресивного середовища. Страшно не бачити й не вдчувати нчого навколо себе. Страшно знову стати Людиною! Стати Смертним! Так, треба заспокотися. Заспокотися, я сказав!

Не маючи можливост якось впливати на самого себе, я виршив зробити простше почав прибирати адреналн з органзму, поступово замнюючи його ендорфнами. Сподваюся ступнь нтеграц в тло виявиться достатнм, аби моя свдомсть сприйняла його за власне. Фух, здаться вдалося.

Раз за разом прокручуючи в спогадах цей сон, я поспшив його ретельно описати й занотувати. Все ж це була дина нформаця про мою базову особистсть. вона зовсм не пдходила пд запропонований Барнсом варант, що я з майбутнього. Я ж точно бачив, що у мене на телефон стояла дата: 23 березня 2008 року. Значить перше мо перенесення, теж вдбулося мж всесвтами. От тльки в який же свт я потрапив цього разу? Псля переносу в мой пам'ят не з'явилося жодного спогаду про яксь лтаюч острови та бойових роботв. диним бльш-менш пдходяшим варантом був всесвт Mobile Suit Gundam, але то фантастика, а не фентез! Зрозумло лише, що треба шукати серед анмешок. Виршити проблему можна двома способами: пробудити свою людську пам'ять, дочекатися вдновлення власних баз даних. Ще раз мучитися кошмарами я не хочу, тому зупинюся на другому варант.

Заспоковши органзм, я виршив усунути головну причину сну - втому нервово системи. Тут я скористався досвдом дельфнв роздлив пвкул головного мозку, утворивши фактично дв незалежних нервов системи, як по черз вдпочиватимуть. Ранше, коли я це робив, мо нос швидко перетворювалися на овоч, але вн у мене вже так готовий, тому совсть у мене чиста. Повертамося до теми здоров'я: як, ну от як я мг так банально проавити звичайну тропчну лихоманку? чув же, що двчата хвилюються... О, уже почав називати х двчатами! Скоро й по менах називати почну, тьху-тьху-тьху, стук-стук-стук - щоб не наврочити. Справа в тм, що ця лихоманка уже була в мох базах даних, а я налаштував фльтр на пошук невдомих бактерй та врусв. От отримав проблему на рвному мсц.