Хвилинку, а чи не потрапив я у якусь анмешку?! Цлком можливо, тим бльше що у поведнц мсцевих дуже добре проглядаються елементи японсько культури: ус хн мена, суфкси, церемонал... На цьому й доведеться будувати усю свою подальшу стратегю виживання. От тльки тутешн люди не дуже схож на мальованих персонажв окрм т маленько детал, що я й дос не бачив жодно негарно людини. У порвнянн з попереднми двома свтами, тут навть тлесн вади виглядали якось... Гармонйно, чи що? Значить ставимо галочку навпроти анме, а через надмрну кльксть роботв та самок поблизу - пдкреслюмо варанти хентай та меха. Гарем? Не найгрший з можливих сценарв, але у мене нша спецальнсть... Значить доведеться ще й швидко вдновлювати ус сво сенсорн можливост, поки мене тут не заздили до смерт. Ой! Ну от - наврочив. Подумавши, що я мцно сплю, до мене в клтку пробралася та новенька з фолетовим волоссям. мене дуже турбувало вбрання, яке щойно опинилося на пдлоз. Н, мене зараз не можна вдволкати! Мен ж через тебе звалтування зараз припишуть! Ну правильно - влаштовуться збоку й одразу ж лзе рукою мен в штани. Вдйди! Стоп, а мен яке до цього дло? Аби роботу систем не порушила.

Так, вдмикаю тактильн вдчуття беруся до справи. В першу чергу мен треба захистити внутршн органи. Це можна зробити клькома шляхами, але оскльки мен зараз потрбна швидксть, то я обираю варант з дублюванням тканин, витрачаючи лише конструкцйн наноботи, головним завданням яких робота з складними сполуками. х в кишечнику якраз збралося достатньо для мнмального апгрейду тла: в серйознй сутичц не допоможе, але вд хулганв вдмахаюся легко. Виводимо готов конструкцйн наноботи з кишечника через кров женемо х по всьому тлу. Особливу увагу зосереджумо на м'язах, скелети та шкр. якщо укрпити шкру я ще нормально не можу, то накачати мускули потрбно вже зараз. Паралельно вирвнюю та модифкую суглоби, щоб вони витримували бльше навантаження. За минулий день я вже встиг достатньо укрпити металом скелет, тому проблеми з силовими вправами на деякий час буду вважати виршеними. Проблем з енергю для ботв поки що не виникало, але бо-реактор замсть частини кишечнику соб поставлю - про всяк випадок.

А от на шкру треба вивести трохи бльше сенсорв, щоб мати краще уявлення про навколишнй свт. До мене щойно пдйшла людина, а я дзнався про присутнсть тльки коли на мене вже накинулися, добре, що не з ножем в руках. В подальшому я такого допускати не повинен, тому монторинг обстановки слд знову перевести в автоматичний режим, як було заплановано конструкторами костюму. Дал: вс види радарв, сонар, хмчний аналз та канали для руху наноботв - однозначно ставити. Враховуючи мсцев реал мен знадобиться якийсь механзм порятунку на випадок падння. Було б непогано органзувати соб яксь перемички мж руками ногами, аби мати можливсть хоча б якось керувати свом паднням. Хоча н, в одяз такий трюк здйснити не вдасться. Парашут - також не варант. А от щось схоже на гарпун... Н, навть не гарпун, а павутина - як у спайдермена! Сумнваюся, що мен вдасться повторити його метальники за такий короткий промжок часу, але якщо я вже падатиму, то простше буде за щось вхопитися, нж потм гальмувати. В якост павутини використаю нановолокно, а у рол катапульти для гарпуна цлком згодиться... Н, для таких навантажень потрбен метал, але це буде надто помтно. Ну добре, залишу волокно соб замсть лебдки, поставлю питання в пошук по базах, а сам займуся бльш нагальними проблемами. продовжуючи тему комксв - негайно знову органзувати соб висувн леза, як у Росомахи. За увесь час мох пригод вони не раз мене виручали, а тут я й дос бгаю з голою дупою. Ось якраз на це пде бльша частина збраного металу, тльки треба його як слд укрпити. Скльки там ще матералу залишилося? Хм, ну можна ще взор соб в оч втулити, але ж тод я виглядатиму страшнше за термнатора. Доведеться робити ммкрю на поверхн ока, чого не могли соб дозволити навть конструктори. Втм, тод перед ними не стояла проблема естетичного вигляду. Все, нби нчого не забув, а якщо й забув, то матералу все одно уже не вистачить - ус залишки пдуть на мй рст. "Система, розпочати виконання проекту." Все ж яка це хороша штука - вльн нанти! З них можна лпити будь-що, за умови достатнього доступу до хнх програм. У мене такий доступ , тому в цьому план для мене обмежень не сну. Я можу створити навть другого Вона, хоча й доведеться потм дуже довго мучитися з програмуванням його мозку. диним обмеження зараз, це лише наявнсть достатньо клькост нанокаталзатора - унверсального будвельного матералу, з якого нанти можуть швидко клепати сво коп. Мого ж запасу зараз достатньо лише на забезпечення власного снування.

Якщо все буде добре, мене не забуватимуть годувати, то мсяцв через два-три CryNet завершить розгортання я зможу вже нормально зайнятися власним тюннгом. Зараз псля усх мох модифкацй в кишечнику залишилися лише тверд утворення, вивести як було б дуже бажано. Можна було б зараз, але поруч дама! До реч, а що там з дамою?

А дама уже пвгодити стараться мене розбурхати, не гребуючи навть забороненими прийомами. Переглянувши логи з сенсорв, я навть почав поважати цю жнку за впертсть. з кожною секундою перегляду ентузазм лякав мене все бльше. Такими темпами вона мен скоро в дупу залз... Ага, значить уже спробувала. Що дал? Навщо тоб пояс вд халату? Так, а от мордувати мй ЧСО перетягуванням зовсм не варто! А що ти там соб бормочеш? Та вона збираться лкувати мен мпотенцю! Ну гаразд: хотла реакцю - отримуй ерекцю! я не винен, що на нас зараз дивляться. Хе-хе!

– Мзайя!!!
– розрвав нчну тишу пронизливий крик з балкону.

– Ого! Кайя, а ти йому подобашся бльше!

– Що?

– Подивися, як вн на тебе пднявся!
– здаться я почув скрегт зубв з того боку клтки.

– Що ти тут забула?!

– Вн виглядав таким замерзлим, що я виршила його згрти.
– мило посмхнувшись, ця бестя вдала, нби збираться мене осдлати

– А ну злзай з нього!
– Кайя уврвалася в клтку й стусанами вивела голу сестру на балкон, псля чого повернулася за халатом, знову вивела замкнула двер.

Я довго слухав записував усе, що говорила ця рудоволоса, але майже нчого не розумв: настльки швидко й експресивно вона висловлювалася. Я навть не впевнений, що то були слова. вже точно не був впевнений, кого вона убиватиме першим: мене, чи свою так-звану сестру, яка на родичку зовсм не схожа? Головне, що вона забрала вд мене цю нмфоманку.

Ну нарешт, можна посидти спокйно зайнятися власними справ... Ну кому там знову ще не сидиться?! Оу, а це вже не мсцева жителька. Хвилинку, а куди це вона йде? Невже мене будуть визволяти? От халепа, я ж ще не готовий! Треба тягнути час...

***

Клацнув механзм замка, двер клтки вдчинилися. Хлопець, який до цього н на що не реагував, рзко вдкрив оч й подивився на зеленоволосу двчину.

– Який же ти простак, Кейнс.
– у вдповдь, пдлток мовчки скинув з себе ковдру й обережно склав на пдлоз.
– Виходь. З тобою хочуть поговорити.

Доул незадоволено дивилася, як вн склада покривало йде до виходу, але перш нж пройти дал - повертаться, без особливих зусиль вирива один з прутв клтки вдкушу вд нього шматок, наче вд хлбини. Доул помтила, що матерал, з якого зроблена клтка, бльше нагадував сир, незрозумло було, як вона ще пд свою вагою не розсипалася, коли навть пдлток легко мг зламати. А хлопець не безнадйний - видно, що сам готувався до втеч. От тльки навщо гризти залзяку?

Вхопившись за ледь помтну волоснь, що проходила поруч з балконом, Доул легко зсковзнула вниз незабаром пднялася за свом пасажиром на транспорт. Чорний лицар, яким вона керувала, бльше нагадував одного з древнх образв духа смерт: кстлявий силует з чорним подертим плащем за спиною та довгою кривою косою в руках. Взявши хлопця на руку, Доул на мить вимкнула режим ширяння, рзко скинувши висоту, псля чого вирвнялася й взяла курс на базу.

Доул спостергала за пасажиром все бльше хмурилася. Схоже дя тих препаратв, як йому давали перед операцю скнчилася, тому що вн аж няк не нагадував того розгубленого й переляканого хлопчиська, який вивалився з порталу. Бльше того - йому було абсолютно все одно, яким чином його транспортують. Вн навть мав зухвалсть всстися прямо в долон лицаря, нби збираючись поспати! Доул навть спробувала труснути рукою, щоб вн не розслаблявся, але хлопець сидв там як приклений навть оч не розплющив!