Шрифт:
– Ти мене чуш, чи н?
– почувся за спиною незадоволений голос королеви.
– Так, Ваша... Ваша Величнсть!
– Кайя пдстрибнула, немов ужалена, квадратними очима дивлячись на запилену королеву Лашуру.
– Хвала Сейку, що з Вами все в порядку! Хвилинку, а де Кейнс?
***
Це був повний провал. Вилетвши на пошуки трав двчата домовилися роздлитися, щоб покрити бльшу площу. Але вони не врахували того, що за усма хнми рухами уважно стежили.
Щойно Аура приземлилася, як на не напав лицар невдомо конструкц. Без попередження, без виклику на дуель, просто бажаючи знищити будь-яким способом. Ледве ухилившись вд удару бойово коси, Аура спробувала вдйти, аби оцнити ворога, але той не давав й жодно секунди перепочинку, постйно атакуючи виснажуючи . Чорний як смола, вн був майже непомтний у нчнй темряв щоб хоч якось уберегти себе вд чергово раптово атаки, принцеса мусила пднятися на максимальну для лицаря висоту. це було черговою помилкою - маючи перевагу у швидкост, Чорний уже не був скований обмеженим простором лсу вльно орудував свою незвичною зброю. Аур здавалося, що з не просто знущаються, адже жоден удар для не не проходив безслдно, залишаючи черговий порз на без того тонкй брон машини. В будь-який нший час вона б уже прийняла бй, але тльки не зараз! Випустивши крила з спецальних плонв на корпус, Аура перейшла в режим ширяння, стрмко набираючи швидксть, але ворог не вдставав. Темн ельфи завжди робили глайдери для свох лицарв у вигляд пр'н, що давало м ункальну маневренсть дозволяло вести контактний бй навть на великй швидкост. Тепер же виявилося, що плащеподбний глайдер переслдувача зовсм не поступаться свом ельфйським аналогам, навть перевершу х у потужност. А значить жодно переваги над ворогом Аура не мала.
Жоден з маневрв не змг ввести Чорного в оману, неначе йому були вдом ус трюки. Аура бачила, вдчувала, що плот цього нестандартного лицаря не ельф - його рухи були бльше притаманн людям, але так секрети м не вдом! Вже вдруге за цей вечр вона стала свдком того, як хумани у свой майстерност не просто зрвнялися з ельфами, а й навть перевершили х. така тенденця ельфйку лякала. Якби вчора х хтось сказав, що вона буде так драпати вд хумана - викликала б на дуель за образу чест. Тепер же й доведеться вижити, аби передати цей важливий факт клану.
Залишався лише один варант про який, як вона сподвалася, хуманси точно не могли нчого знати, але псля такого про будь-як пошуки трав можна було забути. Виршивши, що втрачати й окрм часу вже нчого, Аура зважилася використати один з останнх вдомих й трюкв.
Вдкривши генератори для максимального доступу ефру, Аура поступово знижувала рвень днання з лицарем. Це дозволяло виграти трохи часу, аби ворог не помтив дивну поведнку машини ранше. Такий режим роботи рзко пдвищував потужнсть, однак майже миттво з'дав ресурс лицаря. Вирвавшись вперед, Аура перевела усю потужнсть з глайдерв всередину лицаря. Тепер вдлк пшов на секунди. мтуючи виснаження двчина дозволила Чорному наблизитися до не, коли той уже замахувався для останнього удару - рзко обрвала зв'язок з лицарем, випускаючи з-пд контролю усю накопичену енергю.
Цей прийом був розроблений ельфами тод, коли способи вдновлення лицарв були ще не вдпрацьован навть часткова втрата боздатност надовго могла поставити крану у невигдне становище. Ус знали, що для сво роботи лицар використовують енергю ефру, однак надлишок хоча й збльшував силу машини, але дуже швидко вбивав. Псля велико клькост проведених бов ельфи дзналися, що такий ефект можна викликати на ншй машин, якщо раптово перевантажити генератори. Для цього треба було накопичити якомога бльше енерг ефру бля себе, а потм рзко вивльнити. Проблема полягала в тому, що удар дяв на обидв сторони у бльшост випадкв машина-камкадзе припиняла сво снування що дал вд не знаходився ворог, то менше шкоди вн отримував.
Розрахунок Аури виявився вльним Чорний, пдйшовши занадто близько, так не змг завершити удар. Надмрна кльксть енерг, майже силомць влита в його генератори оглушила не лише лицаря, але його плота. Сама ж Аура постраждала лише вд рзкого обриву зв'язку з машиною, тому не втратила свдомост. Бльше того - й навть вдалося перевести падння у швидкий спуск ногами вперед, на вдмну вд Чорного, який так полетв донизу зламаною лялькою. Однак на цьому вдача покинула двчину, вже мертвий лицар усю свою тушею влетв у густ крони лсу. Удар був достатньо сильний, щоб тло вона розлетлося на шматки, наче дешева глиняна лялька, але навть таким чином вн зумв погасити частину швидкост, вбергши кабну плота вд фатального удару, змусивши вирватися з крплень мж ребрами скелету покотитися по крутому лсовому схилу. хоча рдина всередин кабни вберегла двчину вд надмрного перевантаження, удари все одно не пройшли для не безслдно.
Вивалившись з капсули, Аура ще довго блювала дихальною рдиною, не була спроможна навть пднятися на ноги. Вдчувала вона себе жахливо, але в душ переповнювала гордсть: батько гдно оцнить таке вдале виконання цього прийому, та ще й з першого разу. Залишалося лише повернутися на Су-Ван живою, з чим у не виникли деяк проблеми.
Привертати до себе увагу вона не могла, адже на сигнали скорш за все одразу прилетять помчники Чорного, але вибору не було: без ц нформац клан ризику бути знищеним. Дставши з залишкв кабни лук з стрлами та пакет першо допомоги, Аура встановила маяк а сама засла високо на дерев, чекаючи на гостей. Цього разу й пощастило першою на сигнал прилетла наставниця Мзайя.
Допомагаючи спуститися знесиленй ельфйц з дерева, Мзайя випитувала у не подробиц бою, але та лише вдмахувалася.
– Ви знайшли потрбн трави?
– Так, але мало. Бльшсть уже вдцвли. Сподваюся цих вистачить, доки ми не прибудемо на Святу землю.
– Ясно. Чорний упав десь поблизу. Плота треба...
– Я там вже була: н плота, н лицаря.
– Що?!
– Аура вд тако звстки навть рвновагу втратила, але Мзайя пдтримала.
– Такого не може бути. Вн точно десь там...
– Заспокойся. Ми повертамося на Су-Ван.
– Але... Так, наставниця Мзайя.
ось вони разом у тснй кабн лицаря плелися до корабля. За нших обставин наставниця неодмнно стала б жартувати над свою ученицею, однак зараз обидв були пригнчен своми невдачами. Особливо переживала Аура, якй доведеться якось пояснювати свому батьков втрату свого лицаря. Н, вона не збиралася вдмовлятися вд свох слв, але тепер у не не залишилося жодного доказу снування Чорного лицаря, а диний, хто хоча б щось знав про нього, зараз помирав вд лихоманки на борту Су-Вана. Остання надя залишалася на те, що вони встигнуть дстатися до Свято земл, де хлопчика зможуть вилкувати, але коли вони вже пдлтали до острову - вона зникла безслдно. За час хньо вдсутност острв перетворився на руни. Добра четверть палацу була зруйнована, парк остаточно припинив сво снування, а вдсутнсть персоналу на поверхн та мертвий лицар Кай наштовхували на дуже непримн думки.