– Я неправильно виразилася.
– вона спробувала зазирнути мен у вч, але я ще на початку свого руху заплющив х, аби мен туди не жбурнули няко гидоти.
– Я не бажаю тоб зла. Просто зрозумй мене правильно: щойно ти покинеш острв, на тебе вдкриють сезон полювання...

– Не тво проблеми.

– на чому ти збирашся ткати? Ми уже вддали диного робочого лицаря. Бльше на борту транспорту нема.

– Побачиш. Ведть до ангару.

– Може спочатку прибереш сво кгт?

– Щоб вони напали?

– Даю королвське слово, що вони не будуть нападати. Нхто не буде.
– поправилася двчинка, кивнула присутнм.

Кайя опустила меч. Двйнята вже були у мене за спиною, але псля слв королеви одразу ж зробили вигляд, нби нчого не сталося , притримуючи порван комри, вдчинили двер купальн.

– Бачиш? Я сво слово дотримала. Тепер твоя черга.

– Гадаш я поврю?
– намагаюся вкласти в голос якомога бльше рон, але виходить погано.
– Це лише слова. Слова полтика. Вони нчого не варт. Я не дот - словами не розкидаюся. А ти не дурепа - щоб х дотримуватися. Будеш заперечувати?

– Ти невдячний егост.

– Я знаю. Вперед.

Ми пройшли клька коридорв вийшли до ажурно клтки, яка виявилася лфтом. Було дуже незвично бачити такий дикий сплав високих технологй та примтивзму. Уявть соб турболфт з магнтною пдвскою, лчильник поверхв для якого мало того, що механчний, так ще й зроблений вручну! Особисто мене такий ретрофутуризм дещо дратував: не знаш, чого очкувати вд свого оточення, де на тебе може чекати небезпека. З таким пдходом навть ця клтка може стати могилою! Ну, не для мене особисто, але смерть мох супутникв буде непримною - не люблю, коли мо плани зриваються. Мо напруження передалося на мох супутникв, але нхто це нчим не показав.

Кабнка була тсною, тому в перший рейс вдправилися лише ми з Лашурою та Кайя. Всього клька секунд мовчанки, ми вже на потрбному рвн. Ангар як я й очкував, займав левову частку внутршнього простору острова. Тут же лежали ус лицар, як брали участь у нчному бою. Нечисленний персонал, який все ще залишався на ногах, з пересторогою дивився на нас, а жнки з гвард хапалися за зброю, аби бути зупиненими сигналами Кай. Обо ворт зараз були зачинен, тому я наказав вдчинити т, що виходили на правий борт - там висла моя клтка, тому поверхню острову я встиг вивчити, як сво п'ять пальцв. Поки пдходили до краю, в ангар прихали й двйнята з гувернанткою.

– Що робитимеш дал?

– Зйду з корабля. Дякую за гостиннсть.

– Що?!
– двчинка спробувала повернутися до мене, але я все ще мцно тримав.
– А хба ти не збирашся мене викрасти?

– Навщо?

– Навщо викрадати мене?
– не зрозумла Лашура.

– Навщо я тоб? Для чого? Тльки чесно.

– Ти надто багато знаш вмш. Не хочу, щоб ти дстався комусь ншому.

– Не хвилюйся - не дстанусь.

– Мен було б спокйнше, якби ти був поруч, на виду. Хотла тебе переконати...

– Шантажем погрозами? Погана дея.

– Н, я беру до себе лише надйних людей. Тих, хто робить це з власно вол. А своми руками зробити з тебе ворога, та ще й пдставляти тоб спину... Як ти сказав - я не дурепа. Я влаштувала все це, щоб подивитися на тебе.
– раптом тихо додала Лашура, коли ми були вже бля самих ворт.
– Хотла переконатися, що ти не засланий убивця не шпигун. Це була переврка. ти пройшов.

Вдштовхую двчинку вд себе, роблю крок назад, за край платформи. Перевряти вона збралася... Хех! Буде тоб переврка!

***

Хлопець ще не встиг полетти вниз, як ус присутн кинулися вперед. Хтось з солдат гвард ледве не випав назовн, слдом за злочинцем, але колеги вчасно вдтягнули невдаху вд краю. Двйнята одразу ж взялися допомагати королев привести себе в нормальний вигляд.

– Збирайте пошукову команду! Взьмть вантажн платформи спускайтеся...

– Вдставити!
– Лашура повернулася до пдданих.
– Нехай де.

– Але ж Ваша Величносте...

– Ми не будемо його переслдувати.
– Лашура поважним кроком йшла крзь натовп, наче гарячий нж крзь масло.

– Так, Ваша Величносте.
– Кайя слухняно сховала меч, вже звично прилаштувалася позаду королеви.

Перевдягаючись у свох апартаментах псля цього нциденту, Лашура приймала звт про об'м виконаних робт. З усього виходило, що на острв очку каптальний ремонт. Попри свй юний вк Лашура була одню з найбагатших панянок королвства Шатерей, однак руйнац острову були настльки серйозними, що на його вдновлення доведеться витратити як мнмум два мсячних бюджети одн з провнцй. А треба ж було в першу чергу закупити ще як мнмум двох лицарв. У сум складалася просто астрономчна сума, яко не було в казн королвства. Золота вистачало лише на одного лицаря, та й того вона отрима в кращому випадку через мсяць, коли Церква прийме замовлення й проведе його через ус нстанц. Потм Кай доведеться звикати до ново машини... накше кажучи, королвство майже на два мсяц залишаться безпомчним перед зовншньою загрозою. Ряту ситуацю лише те, що в Академ не прийнято гнорувати проблеми свох товаришв, можна розраховувати на пдтримку. Щоправда тут уже пднмала голову власна внутршня жаба королеви, адже за таку допомогу потм все одно доведеться розплачуватися.