– Здоров, Аура!
– вигукнула Кайя Фуран, важко дихаючи.
– Ти Кейнс не зустрчала? Це той пацан, якого ти привезла.

– Втаю, пан Кайя.
– як належить по етикету, вдповла ельфйка.
– Дозвольте поцкавитися, що 'той пацан', як Ви висловилися, забув на Святй земл?

– Вн тепер слуга пан Лашури. То зустрчала, чи н? Востанн його бачили в дивних синх штанах чорнй куртц.

– А капюшон у нього був?
– Перед очима знову постав чорно-синй силует, пд вагою котрого вдривалися глки дерев.

– Був-був, усе в нього було. То де ти його бачила?

наче цього було мало, в сад ввалилися охоронц, що й дос були пд виглядом слуг. Переконавшись, що з хньою пдопчною все в порядку, вони одразу ж почали робити вигляд, нби вони чимось дуже зайнят. Аура лише зараз згадала, що так не вдмнила сво прохання по допомогу.

– Пан Аура!
– одразу ж з'явилася поруч незадоволена директриса.
– Нагадайте-но мен умови Вашого договору з Святою землею.

– Пан директор, я готова взяти на себе повну вдповдальнсть за д мох слуг...

– Ваш 'слуги' щойно покалчили клькох охоронцв та розгромили майстерню пан Ханл! Сподваюся ви зможете пояснити причину тако хньо поведнки?

'Та що ж за день сьогодн такий?!' - роздратовано подумала ельфйка згадавши першопричину сьогодншнього переполоху.

***

Дагностика систем - виконано.

Активаця глибинних шарв костюму - виконано.

Активаця нтелектуально матриц через:

3...

2...

1...

Ох-ох-ох, чом маленьким я не здох?! Це ж треба, як неймоврн глюки в мене вилзають! Таке враження, нби я потрапив у минуле, знову починаю свй шлях з Барнсом. От тльки реальнсть виявилася неймоврншою за будь-яку вигадку. В перш моменти псля приходу до тями, я подумав, що мен ус ц лтаюч острови, лицар та купа двчат - наснилися. я дйсно у це врив, доки не повернулося вдчуття тла. Того клятого тла, якого у мене вже давно нема!

Ви колись рзали свиню? Пам'ятате порядок операцй? А тут склалося враження, нби ще живого кабанчика смалили електричною дугою. Схоже тло не витримало навантаження, боти замнили органку синтетичним аналогом. Я в буквальному розумнн переселився у тло! Вртуальна реальнсть нкуди не подлася, от тльки тепер вдчуття не тльки подавалися у вигляд показникв, але й дублювалися на мою вртуальну тушку. саме зараз, в цей зовсм не прекрасний момент я вдчував, як моя лва рука поступово розчиняться залишками того холодця, який приклев капсулу реактора до мо долон.

Скинувши, наче змя, верхнй шар сво оболонки, я позбувся небажаного елемента перейшов до повно дагностики власних систем. Каталзатора було надто мало, аби структури повнстю завершили сво формування, але прогрес у 83% був стабльним, падати не збирався. Залишок вже доб'ю самостйно.

Перекинувшись на живт, я поплив до найближчого берега. На жаль няких логв пд час розгортання структур не ведеться, тому докладно розбрати процес я не зможу. Хба що знайду добровольця, повторю експеримент на ньому. Хм, варто детальнше дослдити процес вирощування НК. Це може пдвищити мо шанси на виживання пд час майбутнього переносу. Але все це буде потм. Зараз же я повинен переконатися, що побачене навколо - не результатом мо хворо фантаз.

Взявши зразки атмосфери, рунту та води з прибережним слизом, я пдтвердив сво побоювання - це величезне, смердюче болото було результатом деградац структур НК. Напевно пройшло дуже багато часу, бо н в одному з виловлених нантв не було жодного натяку на програму або спадкову пам'ять. Тут можлив два пояснення. Перше - було використано якусь секретну зброю, яка повнстю стира програму ботв. Друге - вони тут знаходяться дуже довго, з часом сам забуло свою програму. От тльки розмри болота змушують мене задуматися, а чи дйсно воно колись було НК? Навть мй прокачаний комплекс генераторв не здатен забезпечити покриття тако величезно територ, яку займа це болото. А випромнювання , довол потужне - навть вимикаючи власн генератори, я отримував величезн об'ми енерг ззовн. Розставивши руки, я спробував запеленгувати тутешнй генератор. Як очкувалося - вн знайшовся в самснькому центр болота, пд водою. Попри величезний нтерес до знахдки, ще раз прнати в багно не хотлося. Залишалося лише дивуватися його неймоврнй потужност випромнювання, яке добивало бльш як на сотню метрв навколо навть крзь товщу води. Можливо займуся цим пзнше, а поки час забиратися звдси. Вдштовхнувшись як слд, я перестрибнув на нший острвець, потм на наступний, так дал. Стрибав я довго. Схоже течя вднесла мене значно дал, нж я думав. Потм виявилося, що орнтуватися на сигнал невдомого генератора - погана дея. Доки зрозумв, що той тут не один - намотав не одне коло. Потм додумався увмкнути картографування, вже таким чином почав вибиратися звдси. Також знайшов причину мох поневрянь - потужну електромагнтну аномалю в глибин болота, на яку реагував мй компас.

Нарешт, пд час чергового стрибка, я на мить побачив над собою чисте небо, а менш нж в клометр попереду - довгоочкуваний лс. Знову набравши швидксть, я помчав крзь все менш густий туман, залишаючи за ногами тльки роздроблене камння. Я так захопився рухом, що не звернув увагу на озон в повтр, а наступно мит, прямо назустрч мен з берега полетла блис-кав-ка-а-а-а!!!

***

Пронизливий звук сирени в центр безпеки Академ пдняв на ноги увесь персонал. При чому тривога пднялася лише в пдземнй частин комплексу, а ус системи продовжували працювати, нби нчого й не сталося. Навть люзя комплексу в центр залу залишалася спокйного зеленого кольору. Оператори в панц перевряли пости й охорону, розсилали технкв приймали рапорти, але знайти причину переполоху няк не вдавалося. Саме в такий хаос завалилася директриса, яку термново викликали в центр прямо пд час виховно роботи з одню дуже проблемною ельфйкою. Приймаючи рапорти вд свох пдлеглих, вона не помтила, як замсть персоналу до не пдйшла зовсм нша особа.

– Рей? Коли ти прихала?

Пдтягнута, з пофарбованим по мод вогняно-рудим волоссям, ця молода жночка майже нчим не вирзнялася з-помж нших працвникв Свято земл. Але була одна деталь, яка змушувала постйно вдводити вд не погляд - оч. Мало того, що сам оч були наче в кшки, жовт з вертикальними зницями, так вона ще й умло цим користувалася, нби зазираючи в душу спврозмовника. Додайте абсолютно байдужий вираз на обличч гострий розум, отримате ось таку оригнальну особу, яка одню свою присутнстю змушувала присутнх опускати голови. Нхто не мг точно сказати, хто вона, звдки з'явилася й чим займаться. Ус запити на дось в Церкву залишалися без вдповд. Вона вмла пдкорити спвбесдника одним поглядом. Було вдоме лише м'я - Рей. Сьогодн був саме той рдксний випадок, коли Рей виходила в люди. Схоже, причини для цього довол серйозн.