— Поїсти принесла?

Вона витягла з кишені невеликий вузлик.

— Так. Шматок кролика і сухарі.

Поки Зедд спокійно їв з зосередженим виглядом, Келен озиралася по сторонах. Вона думала, як поставити йому одне запитання. З їжею він упорався швидко.

— Чудово. Спасибі, мила. Більше нічого немає?

Келен засміялася.

— Є ще трохи ягід. Ти, здається, любиш солодке? Давай з'їмо їх разом?

Він окинув її поглядом.

— По-моєму, ти, маленька, одна стільки не з'їси.

Келен знову засміялася і відсипала йому в руки жменю ягід.

— Здається, я зрозуміла, чому Річард так добре вміє добувати їжу. Живучи поруч з тобою з дитинства, він повинен був навчитися цьому, щоб не голодувати.

— Я ніколи не допускав, щоб він голодував, — заперечив Чарівник, — я занадто любив його.

— Я тебе розумію. Я і сама так ставлюся до нього.

— Хочу подякувати за те, що ти тримаєш слово, — сказав він, жуючи ягоди.

— Слово?

Зедд подивився на неї, продовжуючи заковтувати ягоди одну за одною.

— Що ти не торкнешся його своєю магічною силою.

— А! — Вона відвела очі, збираючись з духом. — Зедд, ти останній Чарівник, не рахуючи Джіллера, а я — остання з сповідниць. Ти жив і в Ейдіндрілі, і в Серединних Землях. Ти один знаєш, як це — бути Сповідницею. Я намагалася пояснити це Річарду, але щоб це зрозуміти, потрібно прожити ціле життя, якщо тільки ти — не сповідниця або не чарівник.

Зедд погладив її по руці.

— Може, ти й права.

— У мене нікого немає і не може бути. Ти не уявляєш собі, як мені зле. Прошу тебе, Зедд, будь ласка, якщо можливо, за допомогою магії звільни мене від цих чар! Чи можливо для мене бути сповідницею і стати нормальною жінкою?

Вона раптом відчула себе так, немов стояла на краю прірви. Зедд опустив голову, уникаючи її погляду.

— Є тільки один спосіб звільнити тебе від цих чар, Мати-сповідниця.

Їй здалося, що серце зараз зупиниться.

— Який? — Прошепотіла вона.

Він подивився їй в очі. У погляді стояла біль.

— Вбити тебе.

Келен зрозуміла, що надії більше немає. Вона з усіх сил постаралася зберегти непроникне обличчя сповідниці, хоча для неї наступила непроглядна темрява.

— Дякую, що вислухав моє прохання, Чарівник Зорандер. Я і не сподівалася, що таке можливо, але все ж вирішила запитати тебе. Спасибі за чесну відповідь. Тепер тобі краще піти спати.

Він кивнув.

— Але спершу розкажи, що вам сказала Шота.

Її обличчя залишалося непроникним.

— Запитай Шукача Істини. Це з ним вона розмовляла, а навколо мене в той час звивалися змії.

— Змії? — Підняв брови Зедд. — Шоті ти, напевно, сподобалася. Вона проробляла з людьми і гірші речі.

Келен подивилася йому в очі.

— Вона зі мною і поступила гірше.

— Я запитував Річарда, але він нічого мені не сказав. Ти повинна розповісти.

— Ти хочеш, щоб я діяла за спиною твого друга? Щоб я зрадила його довіру? Ні, спасибі.

— Річард — розумник, можливо, самий розумний з Шукачів, яких я зустрічав, але він дуже мало знає про Серединні Землі. Він тут бачив ще дуже небагато. У якомусь сенсі це його сильна сторона і прекрасний захист для нього. Щоби дізнатися, де остання шкатулка, він відправився до Шоти. Жоден Шукач з Серединних Земель не зважився б на таке. Ти провела в Серединних Землях все життя і знаєш, скільки тут небезпек. Є тут такі істоти, які можуть використовувати проти нього магію Меча Істини. У нас не було часу навчити його всьому, що слід знати Шукачеві, тому ми повинні захищати його, щоб він міг зробити свою справу. Я повинен знати, що сказала Шота, щоб судити, наскільки це небезпечно, наскільки він потребує захисту.

— Зедд, це ж мій єдиний друг. Дуже тебе прошу, не змушуй мене обманювати його.

— Мила, він не єдиний твій друг. Я теж твій друг. Допоможи мені захистити його. Він не дізнається, якщо ти мені розкажеш.

Келен зло подивилась на Зедда.

— Він дивним чином вміє здогадуватися про речі, які йому не хочуть розповідати.

Зедд розуміюче посміхнувся. Потім обличчя його стало суворим.

— Мати-сповідниця, це не прохання, це наказ. Ти повинна його виконати.

Келен зло відвернулася від Чарівника. Вона не могла повірити, що він розмовляє з нею так самовпевнено. З нею, виявляється, вже не рахуються.

— Шота сказала, що Річард — єдиний, у кого є шанс зупинити Дарка Рала. Вона не знає, як і чому, але такий шанс є тільки у нього.

Зедд вичікувально помовчав.

— Що далі?

Келен стиснула зуби.

— Ще вона казала, що, можливо, ти спробуєш вбити його за допомогою чарівного вогню, але він зможе захиститися.

Знову настало мовчання.

— Що ще, Мати-сповідниця?..

— Ще вона сказала, що я також використовую проти нього свою чарівну силу. І що я, якщо буду жива, зроблю це успішно.